Автор Романович

— Скажи, – запитала вона, – а ти справді так сильно кохаєш Андрія, що готова проміняти вільне життя на ось це ось усе, – вона обвела рукою будинок і двір. І в селищній школі готова працювати? І всю зарплату матері віддавати? І на цьому городі, хай йому грець, гарувати?

— Валю, ми з татом плануємо ці вихідні на базі відпочинку провести. Ти ж поїдеш із нами? Ми з тобою будемо засмагати, покупаємося, поки тато вдаватиме з себе досвідченого рибалку. А ще там спа-центр є, можна буде побалувати себе якимись… Продовжити читання →

– Дочекалася донька свого щастя, – говорила мама зі сльозами на очах

Весілля Катерини було не дуже веселим. Точніше сказати, молодь веселилася на повну, батьки нареченого зберігали доброзичливий спокій. А на дальньому кінці столу сиділи батьки Каті та її старша сестра Ірина. Вони з тужливим виглядом поглядали на всі боки. Причиною їхнього… Продовжити читання →

– Любочко, доню, відпусти ти мене старого додому

– Любочко, доню, відпусти ти мене старого додому, – благав Сергій Петрович доньку, яка зі співчуття забрала його до себе в місто. Тяжко старому одному в селі, вирішила вона, і вмовила переїхати до неї у велику квартиру. Люба була єдиною… Продовжити читання →

І що ви, Катерино Андріївно, з самого ранку в городі робите? – Василь не міг пройти повз, щоб не привітатися з літньою сусідкою. – Таке питаєш, синку, хіба сам не бачиш, скільки роботи назбиралося? Дощі нарешті лити перестали, треба все садити, от тільки рук не вистачає, – забідкалась літня жінка. – А знаєте що, я зараз у себе на пасіці швидко зроблю все, що треба, і до вас повернуся, допоможу. Але з вас потім ваші пиріжки, – посміхнувся Василь. – Якщо допоможеш, то не лише пиріжками, а ще й борщиком пригощу, – повеселіла бабуся. Через годину Василь вже стояв з сапкою біля сусідки, і разом до обіду вони справилися з усіма грядками, якраз до дощу встигли

– І що ви, Катерино Андріївно, з самого ранку в городі робите? – Василь не міг пройти повз, щоб не привітатися з літньою сусідкою. – Таке питаєш, синку, хіба сам не бачиш, скільки роботи назбиралося? Дощі нарешті лити перестали, треба… Продовжити читання →

На зустріч однокласників з нагоди 20-ти річчя закінчення школи Оксана йти не хотіла, але однокласниці Христині вдалося її вмовити. Сукня, зачіска, макіяж – Оксана хотіла виглядати якнайкраще, бо знала, що там зустрінеться з своєю суперницею, а колись найкращою подругою Світланою

Десять пропущених викликів. Але Оксана вперто не брала слухавку від колишньої однокласниці Христини. Вона вже чула про зустріч однокласників з нагоди 20-ти річчя закінчення школи. Та для себе вирішила – туди вона не піде. Жодного разу не була, і нічого… Продовжити читання →

Наталочко, а де ключі від будинку? – запитав мене чоловік за сніданком. – Ти про які ключі? – здивувалася я, бо ми живемо в квартирі, а не в будинку. – Кохана, ключі від твого спадкового будиночка, – уточнив чоловік. І тут до мене дійшло, Віталій веде мову про будинок, який мені залишився від мами. Ще не минуло і місяця, як її не стало. Я навіть ще не починала оформлювати документи на спадщину. Прохання чоловіка мене здивувало, і я вирішила уточнити, для чого йому мої ключі

– Наталочко, а де ключі від будинку? – запитав мене чоловік за сніданком. – Ти про які ключі? – здивувалася я, бо ми живемо в квартирі, а не в будинку. – Кохана, ключі від твого спадкового будиночка, – уточнив чоловік…. Продовжити читання →

– Гостей так, а не нахлібників! Невже, ти не бачиш різниці

– Валю, ти ввечері збери на стіл чого-небудь. Ми з Михайлом після роботи до нас прийдемо. Сьогодні футбол по телевізору буде, – зателефонував дружині з роботи Захар. Валя прикрила мікрофон у телефоні рукою і попрощалася з відвідувачами. – І коли… Продовжити читання →

– От як життя повернути може, – подумала Катя, скинувши дзвінок

– Катю, ти що – знову на малюка чекаєш? – зустрівши сусідку на подвір’ї будинку, здивувалася Валентина. – Так, доньку чекаємо, – посміхнувшись, відповіла молода жінка, поряд з якою стояли двоє хлопчаків. – Ну, ти даєш! Твоєму Васильку, здається шість?… Продовжити читання →

– Ти перетворив мою квартиру на нічліжку, – сказала Рита чоловікові, та виставила непроханих “гостей”…

Рита з донькою поверталися додому із дачного селища, де вони провели три дні у батьків Маргарити. – Бідний Льоша, – думала вона про чоловіка, який працював у свята і не зміг поїхати з ними, – така чудова погода, а він… Продовжити читання →

– Внучечко, я залишаю тобі все, – писала бабуся. – А ці люди… якщо прийдуть – гони їх…

– Не прикидайся наївною! Ти дізналася, що я продаю квартиру і вирішила урвати свою частку. Так ось знай – нічого не вийде! Це моя квартира, і я тобі жодної копійки не віддам! – матір люто блиснула очима і різко вказала… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑