Автор Романович

— Сказати що? Що ти вкрав наші спільні гроші? Гроші, які ми відкладали на поїздку до Туреччини?

— Даш, тільки послухай! Я бачив неймовірний кухонний гарнітур у «МебліСвіт»! Ідеально підійде для мамчиної кухні, саме в тих відтінках, які вона хотіла! — Льоша, сяючи ентузіазмом, втупився в планшет, гортаючи фото меблів. — Подивись, як класно буде виглядати! Даша… Продовжити читання →

А це хто такий? – замість привітання запитала моя дочка, щойно зайшла до мене в квартиру. Ярослав стояв в домашніх тапочках і у фартусі, тож сказати, що це просто колега, який зайшов на чай, я не могла. Так випадково моя дочка дізналася, що я зараз у стосунках. Я це не приховувала спеціально, але і не хотіла афішувати, бо дотримуюся правила, що щастя любить тишу. Мені 53 роки, я вже більше ніж 10 років розлучена, зараз живу сама в своїй двокімнатній квартирі

– А це хто такий? – замість привітання запитала моя дочка, щойно зайшла до мене в квартиру. Ярослав стояв в домашніх тапочках і у фартусі, тож сказати, що це просто колега, який зайшов на чай, я не могла. Так випадково… Продовжити читання →

— Ну ти й жаднюга, премію отримала й ані слова не сказала!

Вода з крана ледь текла — рудувата, з неприємним запахом. Люда підставила чайник. За вікном швидко темнішало, квітневий вечір лягав на місто раніше звичного. Вона дивилась, як повільно наповнюється чайник, і думала: «Вісімнадцять років. Вісімнадцять років я п’ю цю смердючу… Продовжити читання →

– Я ж просила один вечір! Один! Просто ти і я! – Ти справді не розумієш? Мені не потрібен бенкет. Не потрібні ці подарунки, які потім обертаються чеками в мінус. Я втомилася від того, що моє «я» в цьому шлюбі, як додаток: начебто є, але ніхто не користується

– Льошо, я тільки одне прошу: без гостей сьогодні, гаразд? – Іра поправила сережку і вдивилась у чоловіка через камеру телефону. – П’ятнадцять років разом. Хочу, щоб ми просто були вдвох. – Звісно, ​​сонечко. Жодних гостей, чесно-чесно, – Льоша посміхнувся… Продовжити читання →

– Ти що, грошей з мене за ремонт машини вирішив взяти? – здивувався дядько Андрій. – Ну ти й зухвалий! Сам у розкоші купаєшся, а за копійку вдавитися готовий! Ти взагалі у своєму розумі? Ти знаєш, що у нас у селищі й роботи немає, і зарплати невеликі…

– Оце так, синку, перед усією ріднею нас зганьбив! Як тепер у вічі родичам дивитися?! – голосила Наталя Львівна телефоном. – Мамо, та нічого такого я не зробив… – вкотре відповідав Максим, але на матір його доводи не діяли… …У… Продовжити читання →

Сину, то ти прийдеш до нас в гості? Коли тебе чекати? – питаю я по телефону у Бориса. Ми ж з батьком готуємося, чекаємо, а син мовчить – то слухавку не бере, то скидає наші дзвінки. Я розуміла, що щось відбувається, але не могла второпати, що саме. Наш єдиний син Борис дуже змінився, особливо після того, як ми остаточно переїхали на дачу. Я не могла зрозуміти, що сталося, поки майбутня невістка нам прямо не заявила, що було б правильно, якби ми їм свою двокімнатну квартиру віддали, а самі б переїхали в їхню однокімнатну

– Сину, то ти прийдеш до нас в гості? Коли тебе чекати? – питаю я по телефону у Бориса. Ми ж з батьком готуємося, чекаємо, а син мовчить – то слухавку не бере, то скидає наші дзвінки. Я розуміла, що… Продовжити читання →

– З цього дня, їсти будете на вулиці! – Даша не витримала натиску нахабних родичів

– З цього дня, їсти будете на вулиці! – Даша не витримала натиску нахабних родичів. – Дашо, ну ти чого? – намагався її заспокоїти чоловік Михайло. – Я все сказала! Крапка! …Нарешті до міста прийшло літо. На травневих обіцяли спеку… Продовжити читання →

– Навіщо ти взагалі витрачаєш гроші на чужу людину

– Як же ти мене дістала! – почула Оксана, піднімаючись сходами. Зупинилася і подивилася нагору: крик долинав із квартири на шостому поверсі.”Напевно, сусіди лаються…” – подумала вона і, знизавши плечима, пішла далі. Практично в кожному багатоквартирному будинку відбуваються подібні “сімейні… Продовжити читання →

Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню.Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще й мама з зачіскою, в новій курточці та черевичках, кудись збирається. – Сину, я в село їду, буду пізно, а може навіть і в тітки Лесі заночую, тому ви з Євгеном вже щось собі самі з холодильника візьміть, – Світлана ще раз перевірила сумочку, чи все на місці, побажала сину гарного дня і зачинила за собою двері. Юрій не міг второпати, що відбувається, бо мама ніколи їх з братом без сніданку не залишала, а тут наважилася

– Де сніданок, мамо? І куди це ти так вирядилася? – Юрій, старший син Світлани щойно прокинувся відразу попрямував на кухню. Але вже по дорозі 25-річний син зрозумів, що з кухні нічим смачним, як завжди, не пахне. А тут ще… Продовжити читання →

Нехай бабуся твоя пенсію нам віддає! І нічого, що ми в її будинку живемо! Це не означає, що вона має харчуватися за наш рахунок! – зажадала свекруха

Перебираючи речі в шафі для білизни, Лариса здригнулася, коли двері в її кімнату відчинилися, і на порозі, немов кам’яна статуя, застигла розлючена свекруха. Галина Василівна в цю мить нагадувала справжню фурію. Навіть волосся жінки вибилося місцями з тугого пучка і… Продовжити читання →

« Старіші записи

© 2025 Future Investments — На платформі WordPress

Автор теми Anders NorenВверх ↑