Романович

— Володю, ти уявляєш, Світлана з третього відділу сьогодні знову прийшла в різних мештах, а наш бухгалтер Анатолій Петрович пів дня шукав свою улюблену синю папку, яку сам же й поклав у холодильник! І це я тобі ще про маркетолога Ігоря не розповіла!  Ми з Володею разом уже вісім років, і за цей час у … Читати далі

Дочка записала мене в няньки, навіть не спитавши. Просто одного разу привезла онуків із сумками та заявила: – Нехай поживуть у тебе тиждень. Що ж, «тиждень» розтягнувся на все моє життя. Мілана – моя пізня дитина, – була розпещена. Заміж вийшла рано, народила хлопчика і дівчинку, погодків, і вирішила, мабуть, що якщо я під боком, … Читати далі

— Знов невістка не приїхала! Спеціально мене ігнорує! — голос свекрухи прорізав ранкову тишу дачної ділянки, змусивши Надію здригнутися і пролити гарячий чай собі на руку. Григорій Михайлович, чоловік Надії, сидів навпроти та вдавав, що читає газету, хоча вона бачила, як його очі зупинилися на одному рядку вже хвилин п’ять тому. Поруч за столом сиділа … Читати далі

— Ти це серйозно зараз сказав? — голос в Анастасії тремтів, але не від страху, а від злості. — Що значить «мама поживе в будинку»? В якому, Михайле? У моєму будинку? Чоловік стояв біля вікна, хмурився, не дивлячись в очі. За склом — сірий жовтень, мжичка, калюжі, багнюка на асфальті, ворони каркають. Настя щойно повернулася … Читати далі

Осінній вечір опускався на місто повільно, затягуючи вікна сірим туманом. Галина сиділа на кухні, стискаючи пальцями порцелянове горнятко з охололим чаєм. Вона дивилася на фотографію у дубовій рамці на стіні, де її донька Марта, сяюча й тендітна у білій сукні нареченої, тримала за руку Вадима. Тоді здавалося, що весь світ лежить біля їхніх ніг. Марта … Читати далі

Те, що чоловік їй зраджує, Валентина дізналася випадково. Якось зателефонувала їй знайома – колишня сусідка по під’їзду, яка два роки тому переїхала в новий мікрорайон: – Валю, а ви, дивлюся, теж переїхали? Тільки чому цей район обрали? Якщо міняти квартиру, то брати новобудову. – Та ні, Ніно, нікуди ми не переїжджали. З чого ти взяла? … Читати далі

— П’ятдесят тисяч. Мені потрібно п’ятдесят тисяч, і терміново. Христина вимовила це не як прохання, а як констатацію факту, ніби озвучувала пункт зі списку покупок. Вона навіть не зняла своєї яскраво-салатової куртки, зупинившись посеред вітальні й втупившись у старшу сестру вичікувальним поглядом. Повітря у квартирі Вероніки, до цього моменту спокійне і пахнуче свіжозвареною кавою, одразу … Читати далі

– Відмова операції! – Касир будівельного гіпермаркету байдуже знизала плечима. Вона зсунула термінал назад по скляній стійці. – Недостатньо коштів. Будете іншою картою пробувати? За вами люди чекають. Агнія незрозуміло подивилася на маленький чорний екран пристрою. – Зачекайте секунду. Вона дістала телефон. Екран спалахнув. На сімейному накопичувальному рахунку, де ще вчора ввечері лежала пристойна сума … Читати далі

— Марин, тут така справа… У цьому місяці за іпотеку заплатиш ти сама. Марина завмерла на порозі, не встигши навіть стягнути з плеча ремінець сумки. Втома, що накопичилася за довгий робочий день, миттєво випарувалася, змінившись крижаною, колючою тривогою. Вона повільно повернула голову. Сашко сидів на дивані, втиснувшись у куток, і не відривав погляду від беззвучно … Читати далі

– Для однієї дитини ви готові на все, а для другої я зі своєї пенсії взуття купую! – обурювалася Лариса Леонідівна, зітхнувши, та ставлячи на стілець коробку з кросівками для онука. – Мамо, хто тебе просив? – Здивувався Тимур. – Я подивилася на його взуття: кросівки вже зовсім зносилися. – Ми Максиму замовляли інші, – … Читати далі