— Збирай манатки і забирайся! Я іншу знайшов! Геннадій так жбурнув ключі на комод у передпокої, що задрижала рамка з нашою весільною фотографією. Я машинально глянула на неї. П’ятнадцять років тому я дивилася на цього чоловіка й думала, що мені пощастило. Високий, балакучий, упевнений, з тією самою чоловічою легкістю, яку в двадцять сім легко сплутати […]
«Мій чоловік уже два місяці як розлучився зі мною у своїй голові, поки я обирала йому нову зимову куртку, щоб він, не дай Боже, не застудився». — Де моя синя сорочка? Та, що в тонку смужку, я її на корпоратив одягав! — голос Олега долинав зі спальні, і в ньому відчувалися нотки роздратування, які останнім […]
Вечір у львівській квартирі Дарини розпочався не з аромату кави, а з терпкого запаху підсмаженої цибулі та важкої, майже фізичної тиші. Вона стояла біля плити, зосереджено нарізаючи кріп, але її спина була напружена, наче струна, що ось-ось лусне. Орест увійшов тихо, намагаючись не привертати уваги, але звук сповіщення на телефоні Дарини вже розставив усі крапки […]
– Хто розбив мою машину? – я не вірила своїм очам. Мені ніхто не відповів. Ще б пак. Адже я стояла на подвір’ї одна і дивилася на своє понівечене авто. На капоті красувалася чимала така вм’ятина, ніби хтось узяв і в’їхав у стовп… Або ж стовп «в’їхав» в нього. Ясно було одне, – моя машина […]
У двір сільського будинку в’їхала шикарна іномарка. З неї, з цікавістю оглядаючи мальовничі околиці, вийшли далекі родичі Тоні. – Якими долями? Не чекали вас. Ви б хоч попередили про свій приїзд. – Так ми ж рідня. Які між нами можуть бути церемонії…*****…Тоня піднялася сьогодні рано. Сонце тільки ще сходило, голосно кричали півні, сповіщаючи всьому світу […]
«Люди добрі, а ви що, з голодного краю приїхали, чи у вас там у селі депортували всіх разом із худобою?» — саме таке запитання читалося в очах Софії, коли вона побачила на порозі своєї новенької столичної квартири цілу делегацію родичів. А починалося все того ранку зовсім невинно, якщо не рахувати того, що Григорій вирішив, ніби […]
— Тримай, це тобі на перший час, а далі давай сама, сама, — Роман поклав на тумбочку кілька купюр і почав складати свої речі у велику сумку. Куртку одягнув, хоч і було вже тепло. Просто вона в сумку вже не влізла, і не дивлячись попрощався. — Ну бувай, бувай… — Рома, це ж напевно буде […]
Грудневі сутінки повільно огортали Тернопіль, перетворюючи знайомі вулиці на декорації до старовинної казки. Сніг лягав на підвіконня важкими білими пластами, а в повітрі, здавалося, мав би панувати аромат хвої та домашніх копченостей. Проте у квартирі Тетяни та Миколи панувала інша атмосфера. Тетяна роками вибудовувала свій авторитет господині на пухких пампухах та наваристому борщі, але цього […]
Зима в Івано-Франківську була напрочуд суворою. Мороз малював на шибах вигадливі візерунки, а вітер люто свистів у щілинах старих вікон невеликої орендованої квартири на Пасічній. Але той холод, що панував ззовні, був нічим порівняно з крижаним заціпенінням, яке охопило серце Олени в той фатальний вечір. — Збирай свої манатки і вимітайся до матері! — Ігор […]
Ця зима видалася видалася напрочуд суворою. Мороз малював на шибах заплутані візерунки, а вітер люто свистів у щілинах вікон старої квартири. Дізнатися більше Металургійна та гірничодобувна промисловість Історія Тераси, газони й сади Але той холод, що панував зовні, був нічим порівняно з крижаним заціпенінням, яке дедалі частіше охоплювало серце Ганни Степанівни. — Мамо, дай дві […]