Дивовижна історія про силу молитви. Ось чому потрібно обов’язково молитися за своїх дітей…
Не молися за мене більше!
Аня увірвалася в кімнату матері і з порога закричала:
– Мамо, прошу тебе, не молись за мене більше!
– У чому річ? – злякалася мати.
– Сьогодні п’ятниця – буде дискотека, ми з Ірою ідемо. І у неї хлопець з кримінального середовища.
Напевне, біси відчули мамине бажання помолитися про дочку і намагаються позбавити дівчинку цієї єдиної, але найміцнішої охорони!
І Аня пояснила:
– З хімії двійку схопила. Спочатку думала, що випадково. А потім дійшло! Поки ти вдома, то у мене все добре, а як у церкву сходиш, то відразу починається! З усім класом розсварилася. Подруги Дениса відбивають.
Аня допитливо подивилася на матір:
– Позавчора в церкву ходила?
– Ходила!
– Я двійку отримала. Олена на Дениса вішається. Ще одна твоя молитва – і я своїми руками твою Біблію порву!
– Доню, так як же так можна? – заплакала мати.
Дочка вибігла з кімнати.
– Куди ти?
– На дискотеку. Дениса у мене відіб’ють!
– Може, це на краще?
– Ні!
Залишившись одна, мати похитала головою.
«Може не потрібно за неї так молитися, раз у неї через це все життя шкереберть, – подумала раптом вона і тут же накинулася на себе: – Хоча хіба це можна назвати життям? А який жах, якщо її не зупинити, почнеться потім?..»
Мати встала на коліна почала молитися за дочку.
«Пішла! – з гіркотою зрозуміла мати. – Мабуть, ніяка молитва вже не допоможе…»
Але увійшовши в сусідню кімнату несподівано побачила, що донька досі лежить на дивані бліда, з рушником на голові.
– Захворіла? – заметушилася вона.
– Голова розколюється… – насилу вимовила Аня.
Голос у неї був безпорадний, слабкий…
Вона принесла таблетки від головного болю. Аня покірно випила їх. Вона підвелася, щоб піти на дискотеку, але зі стогоном опустила голову на подушку.
– Ні, – прошепотіла вона. – Нехай там буде, що буде, а я не можу…
Зранку усе змінилося
Але на ранок від хвороби не залишилося і сліду. Бадьора Аня навіть сама запропонувала сходити в магазин по хліб, чого давно вже не було.
Пішла. І майже відразу повернулася додому бліда, як крейда.
Побачивши її, мати сплеснула руками:
– Аню, що з тобою? Знову голова? На тобі лиця немає!
– Зі мною нічого! А от у І дійсно лиця нема!
– Як це? – не зрозуміла мати.
– Іра принесла на дискотеку соляну кислоту і хлюпнула на Олену. Денис почав бити цю божевільну. Почалася бійка. Не тільки кулаки – биті пляшки і ножі в хід пішли. Уявляєш, що було б зі мною, якби я теж була там? Точно – не під кислоту, так під ніж би потрапила.
– Слава Тобі, Господи! – тільки й змогла прошепотіти мати.
Почувши це, Аня уважно подивилася на неї і запитала:
– Зізнавайся, це твоя робота?
– Ні!
– Та не хвилюйся, – схлипнула Аня. – Не порву Біблію.
– Це Господь уберіг тебе від біди. А я тільки помолилася…
Аня встала, нахилилась до матері і поцілувала її в щоку.
– Прости мене! І, будь ласка, молися за мене! – попросила вона.
І, подумавши, додала:
– Частіше…
