Приймати відмову – це неприємно.
Розумна нормальна людина витягує з відмови новий досвід. Зовсім інша історія з психопатом. Подробиці – в цій статті …
Завжди неприємно, коли нам відмовляють. Навіть якщо відмову намагаються пом’якшити; все одно неприємно. У мозку активізується «центр болю», ніби нас штовхнули або запотиличник відважили. Це нормально. Абсолютно нормально. Тому що в стародавні часи відмова означала порушення соціальних зв’язків. Ви щось не те або не так попросили. Порушили «табу», негласну заборону. І за відмовою послідують санкції – вас покарають.
Психопату чомусь страшно відмовляти …
Або другий варіант – відмовляють тому, хто нічого не значить. Чий статус в племені нікчемний. І теж нічого хорошого не передбачається. Або виженуть, або перетворять на раба. Відмова – небезпечний сигнал і різке зниження статусу, – так підсвідомість реагує на відмову.
Це давня програма. І розумна нормальна людина витягує з відмови новий досвід. Стає на місце того, хто відмовив. Входить в його становище і розуміє причини. Згодом відмова робить нас сильнішими, розумнішими; ми навіть вдячні буваємо тому, хто відмовив. А якщо відмовили несправедливо, вчимося боротися за свої права. І досягати бажаного іншим способом. Якщо тут шлагбаум, підемо іншим шляхом! Нема чого розраховувати на інших.
Ось так реагує нормальна людина.
Спочатку неприємно, а потім знаходимо нові шляхи отримання бажаного.
Щоб зрозуміти, що людина ненормальна, треба їй всього лише відмовити в якійсь дрібниці. І ось це почуття – нам чомусь страшнувато відмовляти – вказує на те, що перед нами психопат Ломброзо в 19 столітті працював судовим лікарем і вивчав психологію злочинців. Його ось що вразило: вони реагували на відмову абсолютно особливим чином.
Один дідусь відмовився пригостити жінку вишнями зі свого кошику. Ну, мало що, – він не знав цю даму, припустимо. Або вона зажадала грубо і вже почала хапати вишні. Або вони були дбайливо укладені та прикриті ганчірочкою, – дідусь їх онукові ніс. Та й дивно якось пригощати сторонню даму на вулиці ягодами зі свого кошика, чи не так? Ця дама вистежила дідуся і підпалила його будинок. В помсту за відмову.
Або служницю вирішили звільнити. Попередили про звільнення. Неприємна ситуація, звичайно. Звільнення – це хворобливий момент. Ця служниця отруїла всю сім’ю. Відмовили – отримуйте!
Або чоловік відмовився продовжувати стосунки з жінкою, а вона його спробувала облити кислотою. Не прийняла відмову!
Ось цим і відрізняються психопати. Вони здаються нормальними та навіть милими, поки не отримають відмову.
Або ж не запідозрять, що їм відмовлять.Чоловік написав дівчині повідомлення з освідченням у коханні; пропозицію зробив. Дівчині він дуже подобався! Вона прочитала повідомлення, але не відповіла негайно. Стала мамі дзвонити, подругам, кружляти в танці по кімнаті, в дзеркало на себе дивитися … Ну, знаєте, як дівчата іноді поводяться. А шанувальник розсердився, що відповіді немає. Запідозрив відмову. І написав ще кілька повідомлень з погрозами та образами. Які дівчина пізніше прочитала і жахнулася. Доля врятувала її від союзу з психопатом.
Тому іноді відмовити або зробити паузу можна і потрібно. Особливо, якщо є підозри й сумніви; якщо мова не про порятунок життя, а про якусь повсякденну справу, якщо у вас насправді немає можливості допомогти або погодитися на пропозицію. І ось тоді можна зрозуміти, як насправді до вас ставиться інша людина. І яка вона сама: нормальна або не дуже …
Автор: Анна Кір’янова
