З Оленою ми дружили з дитинства, разом ходили в школу і жили в одному дворі.
Я завжди її вважала своєю найкращою подругою, завжди допомагала і підтримувала, і ніколи б не подумала, що Олена мені так недобре віддячить за все, що я для неї зробила.
Зараз нам по 40 років, в обох є сім’ї, і в обох є подібний бізнес.
Саме бізнес мені і показав справжню Оленку, тут вона розкрилася по повній.
Я першою вийшла заміж, а Оленці щось довго не щастило з особистим життям.
Вона вийшла заміж лише 5 років тому, і то не дуже вдало, як вона сама вважає.
Я лише тепер зрозуміла, що моя подруга з тих людей, які дуже люблять скаржитися і нити, а інші бігають навколо них, і вже не знають, чим їм допомогти.
У нас з чоловіком вже давно є кілька магазинів з квітами. Цей бізнес ми започаткували майже відразу як одружилися.
Зараз ми отримуємо з цього непогані прибутки, але нам довелося дуже багато всього пройти, перш ніж стати на ноги.
Шляхом важкої праці ми змогли стати кращими на цьому ринку, і стати брендом. Наші покупці – дуже багаті і успішні люди.
Звичайно, ми тішилися своїми успіхами, адже в розвиток своєї справи вклали багато сил.
Оленка якийсь час сиділа вдома без роботи, і я запропонувала їй піти продавцем в один з наших магазинів.
Вона погодилася, швидко розібралася що й до чого, і через рік вона вже стала моєю правою рукою в бізнесі.
Я довіряла подрузі абсолютно все: у неї у вільному доступі була вся клієнтська база і вся база постачальників.
І яким же було моє здивування, коли ще через рік Олена відкрила такий же магазин, як у нас.
Для цього їй довелося взяти кредит в банку, але вона ризикнула.
Вона скористалася усім, що бачила у нас, так що справи її швидко пішли вгору.
Більшість наших постійних покупців вона перетягнула до себе, я думаю, що люди навіть не здогадуються, що це інший магазин, швидше за все вони думають, що це ми відкрили ще один.
Таким чином, подруга, якій я найбільше довіряла, забрала у мене все, тому що її бізнес росте, а мій занепадає.
Звичайно, я не сиджу на місці, щось роблю для того, щоб піднятися, але зараз мені значно важче.
З Оленою я перестала спілкуватися взагалі, навіть не хочу її бачити, та й вона сама теж не шукає зі мною зустрічей, бо тепер їй це не потрібно.
От як після такого довіряти людям?
А у вас були подібні історії? Підкажіть, як ви вийшли з таких неприємних ситуацій, коли тебе підставляє рідна людина?
Фото ілюстративне.
