Ми з чоловіком мріяли про власний будинок відколи одружилися. Земельну ділянку нам подарували його батьки на весілля.
Для цього ми обоє багато працювали, бо хотіли пошвидше переселитися у свій дім.
Я навіть в декрет не йшла, народила дитину, з малюком сиділа моя мама, а я тим часом вийшла на роботу.
Жили ми в однокімнатній квартирі, яку нам подарувала моя бабуся. Потім ми цю квартиру продали, і все вклали в будинок.
Дім у нас великий, на два поверхи, то ж грошей треба чимало, щоб все довести до ладу.
Мама мого чоловіка вже багато років на заробітках в Італії.
У неї є два сини: мій чоловік, і його молодший брат.
Брат чоловіка теж одружений, він разом з дружиною живуть у будинку її батьків.
Свекруха з чоловіком давно розлучилася, тому вона і поїхала на заробітки, щоб купити собі квартиру.
За 15 років, що вона в Італії, вона купила собі трикімнатну квартиру, а молодшому сину – нову машину Toyota.
Нам вона допомогла грошима, але мені відразу не подобалася ідея – брати гроші у свекрухи.
Та мій чоловік мене переконував, що мама від чистого серця нам допомагає, і що з її допомогою ми швидше зможемо все зробити.
Справді, завдяки фінансовій допомозі свекрухи ми не просто закінчили будівництво, а зробили значно більший будинок, ніж планували спочатку.
Але мої побоювання здійснилися, тому що тепер свекруха повернулася з-за кордону, і сказала, що хоче жити з нами.
Свою трикімнатну квартиру вона віддала молодшому сину.
Брат чоловіка посварився з тещею і тестем, тому забрав дружину і дітей, і з’їхав від них.
Мама йому допомогла – віддала свою квартиру, а сама каже, що хоче жити з нами.
На її думку, місця всім вистачить, до тго ж, вона має право, адже вклала в цей будинок чимало грошей.
Перспектива жити з свекрухою мене аж ніяк не приваблює, я не хочу, щоб мама чоловіка переїжджала до нас.
Краще б у нас був менший будинок, в якому б ми жили самі, ніж великий, але зі свекрухою.
От що тепер робити? Як тепер вийти з цієї ситуації?
Фото ілюстративне.
