У сьогоднішній час, багато людей говорить: як ми можемо любити Бога, якщо ми його не бачимо? І існує одна гарна розповідь, яка дає відповідь на це питання.
Історія із життя одної матері, яка навчала свою донечку молитви, любові до Бога.
І одного разу дитина запитала матір: мамо, як же я можу любити Бога, якщо я, Його не бачу? Мама пояснила дитині, що бачити Бога неможливо, але прийде час і ти усе зрозумієш.
Коли настав день народження донечки, то тітка з Італії прислала їй подарунок. Дитина у захваті розпакувала, подивилася і в захоплені вигукнула: який же він гарний і глянувши на маму промовила: як я люблю свою тітку.
А мама питає свою донечку: а як ти можеш її любити, якщо ти її ніколи не бачила, вона ж живе далеко?
А донечка відповідає: напевно вона любить мене, адже передала мені такий гарний подарунок.
Ось бачиш доню, тітка подарувала тобі гарний подарунок, – яку ти ніколи не бачила – ти говориш, що любиш її, а до Бога, Якого ти не бачиш, не виявляєш такої любові.
Ось така цікава історія, яка мабуть стосується кожної людини, адже скільки дарунків посилає нам Господь у нашому житті, що ми навіть перелічити не можемо, а скільки раз Господь спасав нас від багатьох бід, і за все це ми повинні не тільки дякувати Богові, а й любити Його.
