Лікар Бернард Лоун – зараз правильніше «Лаун» писати, – оглядав одного пацієнта – “сердечника”.
Питання ставив, на які пацієнт неохоче відповідав. А дружина пацієнта постійно бігала курити – тоді багато курили.
Лікар зробив дружині зауваження; хіба можна стільки курити, та ще маючи чоловіка з кардіо-захворюванням? Що за шкідлива звичка! І ця дружина розплакалася і закричала: “До чого тут моє куріння! Не в цьому справа! Джон вам все бреше і не говорить головне – він захворів, тому що його мати постійно його проклинає, засмучує, докоряє йому… Дзвонить і знущається з нього. А Джон нічого не може зробити, тому що це ж його мати! “.
Чому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і гинуть
Ця розмова справила велике враження на лікаря. І він став спостерігати за пацієнтами. І був вражений: в одного старого чоловіка зять виманив майно, бізнес на себе переписав, а старий вже боявся по кімнаті ходити – зять лаявся, що той тупотить ногами … І цей бідний старий перетворився на інваліда. Інший пацієнт йшов на поправку після серйозної операції – а йому матуся зателефонувала і прокляла через гроші. Пацієнт помер. Маса таких випадків.
І Лоун сказав: “Всі мої пацієнти – жертви емоційних конфліктів з близькою людиною”. Конфліктів, з яких неможливо знайти вихід: спілкуватися доводиться. Доводиться брати слухавку, вступати в розмову, разом жити, відвідувати, пригнічувати свої природні емоції; адже треба бути хорошим. Хорошим тестем, хорошим сином, доброю дружиною … Так треба!
І знаменитий кардіохірург написав, що операції та лікування – це правильно. Вони дають результат. Але причина хвороби або травми – саме в конфлікті, в стійкому недоброзичливому ставленні до людини. І чим благородніша і спокійніша сама людина – тим важчі наслідки такого конфлікту. Адже з зовнішнього він стає внутрішнім. І негативна людина поселяється в підсвідомості; “Виселити” її звідти дуже складно; всі сили організму йдуть на цю внутрішню боротьбу, в якій немає переможця – адже борються частини однієї особистості!
Тому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і гинуть. А замість визнання конфлікту змушують себе “прощати”, “розуміти”, “не звертати уваги”, – так радять навколишні. Поки конфлікт не буде визнаний, поки ворожість і злість щодо іншої людини не будуть свідомі – хвороба буде посилюватися.
І Лоун просто заборонив пацієнтам розмовляти телефоном – тоді стільникових не було. І відвідувати хворих дозволяв тільки тим родичам, з якими у пацієнта були хороші стосунки. І люди одужували, дякували лікарю. Відкриття, яке підтверджується самим життям.
