Аліна отримала від бабусі у спадок квартиру. Будинок старий, а втім квартира хороша, зробити б ремонт, тай можна жити.
Аліна глянувши своє нове майно, подумала що для початку підійде і косметичний ремонт, бо з фінансами і так не густо.
Вона була розлучена та мала дванадцятирічного сина. Роботи жінка не боялася, адже жила колись у селі.
Майже все вміла зробити, одне що вона не розумілася то в сантехніці. Відправивши сина до бабусі Аліна почала ремонт.
Вона розуміла що потрібно розраховувати тільки на свої сили, до колишнього вона не хотіла звертатися, той і раніше, як вони жили вічно не мав часу, не кажучи вже тепер, як він з іншою.
Добре що хоча б якісь аліменти платить щомісяця. Коли жінка вже закінчила всі косметичні роботи, залишилось якраз встановити мийку та кран у ванні.
Аліна все це замовила, і чекала біля під’їзду на машину.
А на лавочці сиділи дві старші жіночки і почали в Аліни питати хто вона така, з якої квартири. Коли привезли і розвантажили, то жінка не знала як їй самій занести і що з тим робити.
Однак ті же жіночки, підказали їй звернутися до Захара, який жив на першому поверсі, і був якраз сантехніком.
Вони сказали Аліні, що візьме він недорого, однак є один нюанс, полюбляв чолові оковиту. Проте в жінки не було виходу як звернутися до нього.
Аліна підійшла та подзвонила в двері. Двері відчинилися й на порозі стояв високий чоловік з великою щетиною та мішками під очима, скільки йому було років, важко було розібратися.
Він глянув, що жінка тримала в руках щось, подумавши що вона щось продає, він одразу сказав, що нічого купувати не буде. Втім Аліна все йому пояснила, сказала що їй потрібна допомога з сантехнікою.
Аж тоді чоловік ствердно кивнув головою і тихо пробурмотів, що оковиту вперед, а як ні, то він не погодиться. Аліна у відповідь кинула йому головою і швидко побігла до магазину навпроти.
Купили все що потрібно, і знову прийшла і постукала у двері. Чоловік взяв пакет, спитав її з якої вона квартири та сказав що через півгодини буде. Аліна думала, що вже все, більше чоловіка і не побачить.
Та через хвилин 20, він появився в неї на порозі. Вона його запросила до квартири та показала, де має бути мийка та кран встановлені.
Захар спритно справлявся з інструментами, було видно що він в тому розуміється.
Однак періодично йому ставало недобре, він просив то оковиту то просту воду, він дякував і працював з новою силою. Фантастично, але до вечора все було зроблено. І Аліна запросила Захара до столу, вона приготувала борщ та пюре з котлетами.
Подумавши що нехай чоловік хоч раз нормально поїсть. Поївши борщу, чоловік зітхнув, на хвилину задумувався а потім сказав: ” Ні пані, у вас нічого не вийде” Аліна не розуміла що він мав на увазі, тому спитала його.
Захар показавши рукою на стіл, він мав на увазі борщ, котлети сказав:
” Так само мої дві перші дружини починали: борщики, котлетки і ті ваші жіночі хитрощі. А потім зради, розлучення. Тому і у вас нічого не вийде”
Аліна зразу подумала що він жартує, потім зрозуміла, що серйозно, втім сперечатись з ним не наважились. Коли Захар пішов, Аліна довго сміялася з з цієї ситуації.
А коли на новосіллі зібралися її подруги, сидівши біля вікна, вони побачили того самого Захара, який сперечався з пташками.
Вони спитали жінку, хто це такий у її дворі. Аліна знову сміючись, відповіла їм: ” Не повірити дівчата, але це мій кавалер, який мене не захотів”
І жінці довелося розповісти їм всю історію про сантехніка Захара від самого початку.
Автор статті: Нінель. Фото, Людмили.
