“Берегти себе – необхідно, поки є хоч одна жива істота, якій ви потрібні. У блокадному Ленінграді працювала лікар, Есфір Львівна. І видавала годуючим жінкам, виснаженим і чорним від голоду, соєве молоко.
Півсклянки. І суворо стежила, щоб жінки випили це молоко при ній. Тому що всі вони намагалися перелити молочко в баночку; для немовляти. І дистрофічна, з тріщиною в черепі після бомбардування, Есфір Львівна говорила: “Якщо ви не вип’єте молочко, ви помрете. І ваша дитина буде повзати в темній і холодній квартирі поруч з вами. І теж загине. Пийте, щоб врятувати свою дитину!”. І змушувала пити. Щоб зберегти себе. І тому – бережіть себе, хоча іноді ці слова звучать дико і дивно. Як себе врятуєш від злих людей, несправедливості, обтяжливих прохань, життєвих бурь?
І треба бути добрим, і всім допомагати. Тільки ваша дитина нікому не буде потрібна, якщо щось погане з вами трапиться. І близькі люди залишаться без вас, і їм буде дуже погано. А якщо немає нікого, кому ви потрібні – ви мені потрібні. Раз я пишу кожен день, а ви – читаєте. І заведіть собі кого-небудь, кому ви будете більше всього на світі потрібні. І пийте молочко. Гуляйте на свіжому повітрі. Не звертайте уваги на ворогів. Їдьте на курорти і купуйте собі красиві речі, щоб себе потішити і довше прожити.
Залишаючись здоровими і веселими. І допомагайте іншим людям берегти себе. Цьому так важко навчити, якщо людина не вміє, і звикла жити для інших. І вмирати за інших. Тільки вмирати саме і не треба – як вони без вас? Так що – бережіть себе. І інших, звичайно, теж. Особливо – своїх близьких і любимих!”.
Анна Кир’янова
