“Володіти величезними багатствами при відсутності внутрішнього спокою – все одно що померти від спраги, купаючись в озері», — Парамаханса Йогананда.
Стара мудра жінка подорожувала в горах кілька днів. Рано вранці, коли вона стояла біля струмка, щоб набрати води, її увагу привернув блиск одного з каменів. Вона відклала глечик убік, щоб спробувати дістати його. Як тільки їй вдалося зробити це, вона піднесла камінь до сонця, щоб краще розглянути його.
Виявилося, що це була рідкісна перлина. Вона знала багатьох торговців, які обміняли б на неї все своє майно. Настільки велика була її ціна. Але, незважаючи на це, в Перлині ховалося і щось інше — чистота і елегантність. Ранкове світло проходило через коштовність так, ніби вона все ще знаходиться під водою. Ще трохи помилувавшись перлиною, жінка безмовно подякувала долі за знахідку і засунула її в сумку, продовживши свій шлях.
Незабаром на своєму шляху вона зустріла ще одного мандрівника, молодого чоловіка, який сильно втомився і зголоднів. Вони обмінялися кількома словами, після чого мудра жінка запросила його розділити свій обід. У міру подальшого спілкування жінка дізналася, що молодий чоловік приїхав з того міста, в яке вона прямувала. Це було місце, де вона народилася. Він повідомив їй, що йому не вдалося знайти там роботу, після чого він вирішив виїхати в інше місце, щоб спробувати щастя там. Коли вони закінчили свій обід, чоловік помітив дорогоцінний камінь в її сумці.
“Боже мій! – вигукнув він. – Це те, що я думаю?»
“Так, все вірно — відповіла мудра жінка з блиском в очах. Вона вийняла перлину з сумки і піднесла її до світла. – Я знайшла її за кілька хвилин до того, як зустріла тебе. Хочеш подивитися ближче?»
“Звичайно!”,- відповів він, простягаючи руки з розкритими долонями.
Жінка вклала коштовність в його руки і пильно дивилася на молодого чоловіка. “Не може бути…”, – прошепотів він. Він знав, що цей дорогоцінний камінь має настільки високу ціну, що він міг би забезпечити собі розкішне життя до кінця своїх років. І хоча думки про те, що він міг би прямо зараз встати і втекти разом з перлиною відвідували його, він пручався.
Хлопець не був злодієм, хоча спокуса була велика. Дивлячись на мудру жінку, він задумався про її становище. Її життя, очевидно, підходило до кінця. У неї навряд чи залишилися родичі в тому місті, в яке вона прямувала. Він боязко запитав, чи готова вона відмовитися від перлини.
“Звичайно, – сказала вона, не моргнувши і оком. – Можеш забрати її собі”.
Вона посміхнулася йому, і у нього потекли сльози. Чоловік не міг повірити в свою удачу, яка з’явилася до нього в особі цієї незнайомки. Вони обійняли один одного і на світанку попрощалися. Він пообіцяв повернутися і відвідати її найближчим часом, чому вона була не проти.
Але пройшло всього кілька днів, перш ніж стара жінка знову зустріла свого нового знайомого. Він з’явився пізно ввечері і увійшов до міста в тому ж одязі, в якому вона його зустріла раніше. Молодий чоловік сказав, що ще до того, як дістатися до наступного поселення, його мучила совість і він не міг йти далі.
«Коли я йшов по гірській стежці на самоті, я зрозумів, що це був справжній подарунок долі, — пояснив він. – У перший день я не думав ні про що, крім того життя, яке я міг би прожити, якби продав камінь. Думки про всі багатства, ситості і нове майно, якими я міг би заволодіти, дуже спокушали мене. Але потім, коли продовжував йти, все більше заглиблюючись у роздуми, мені здалося, ніби я вже прожив це уявне життя. І почав розуміти, що незважаючи на це, в кінці шляху залишуся тільки я один».
Мудра жінка уважно слухала, в її очах була помітна суміш захоплення, веселощів і розуміння. Життя не переставало дивувати її навіть через стільки років!
Молодий чоловік дістав зі своєї сумки ту саму перлину і повернув їй. “Ваш дар став найзначнішою подією, яка трапилася зі мною в цьому житті. Тепер Я розумію, що ми самі наділяємо сенсом ті чи інші речі. Все, що міг дати мені цей дорогоцінний камінь, тимчасове і другорядне.
Замість цього я хотів би мати таку ж щедрість і мудрість, що дозволило б вам без вагань подарувати мені цю перлину. Якщо я зможу досягти цього, я знайду по-справжньому важливий скарб в цьому житті”.
