Часто люди забувають, що справжні цінності – це людське життя та щастя. Погоня за матеріальними благами робить серця черствими до чужого горя.
Одна жінка завжди поверталась пізно з роботи і проходила повз місцевий магазин. Якось вона почула дитячий крик і побачила як охоронець наздоганяв хлопчика. Спочатку вона нічого не зрозуміла, а потім, коли таки маленького злодія зловили і почали вести у сторону магазину, то з’ясувалось, що він поцупив з магазину ковбасу і хліб. Жінка вирішила, що просто так не піде, а тому заплатила продавцю за вкрадені продукти і спитала малого:
— Нащо ти вкрав? В тебе якась складна ситуація в сім’ї? Розкажи мені, – спитала спокійним голосом жінка.
— Я рятував бабусю, а моя мама пішла від нас на Небо. Я боюся, що бабуся теж піде… Вона хвора і голодна, я лише хотів допомогти, — прошепотів налякано хлопчик.
— Не бійся, дитинко. Зараз я проведу тебе додому і запитаю, чим можна допомогти.
До слова, ця жінка не мала ні сім’ї, ні дітей, а тому подумала, може, Бог послав їй такий знак з Неба? Йдучи з хлопчиком за руку, вона розуміла, що все це не просто збіг обставин. На серці у жінки ставало все спокійніше, вона розуміла, що стала корисною для хлопчика.
Коли жінка з хлопчиком зайшли до хати, то бабуся дуже зраділа. Бабця була справді хворою і була приємно вражена, що хтось поцікавився нею. Жінка повернулась до свого дому і подумала, що робити з цими бідними людьми.
Наступного дня, після роботи, вона прийшла до бабці й хлопчика, принесла продукти і вирішила, що залишиться з ними. Хлопчик зустрівши жінку, промовив:
— Мені наснилась мама. Вона сказала, що вимолила в Бога тебе. Тепер в мене знову буде мама, яка мене любитиме? — спитало хлоп’я.
— Так, тепер ми – сім’я. Я вас не покину. Нехай твоя мама просить і надалі для тебе доброї долі, — зі сльозами на очах промовила жінка.
Так Бог послав жінці сина, який став дуже люблячим і чемним. Жінка доглядала за бабусею і стала щасливішою. Такі дива стаються тільки завдяки любові до Бога і великому служінню.
