Лікар Бернард Лоун оглядав одного пацієнта “сердечника”. Питання ставив, на які пацієнт неохоче відповідав. А дружина пацієнта постійно бігала курити, тоді багато курили. Лікар зробив дружині зауваження – хіба можна стільки курити, та ще маючи чоловіка із хворим серцем? Це дуже шкідлива звичка!
І дружина розплакалася та закричала: “До чого тут моє куріння! Не в цьому справа! Джон вам бреше і не говорить головне – він захворів, тому що мати постійно його проклинає, засмучує, докоряє… Дзвонить і знущається з нього. А Джон нічого не може зробити, тому що це ж його мати!”.
Ця розмова справила велике враження на лікаря. І він став спостерігати за пацієнтами. І був вражений: в одного дідуся зять виманив майно, бізнес на себе переписав, а дідусь вже боявся по кімнаті ходити – зять лаявся, що той тупотить ногами… І цей бідний літній чоловік перетворився на інваліда. Інший пацієнт одужував після серйозної операції, а йому матуся зателефонувала і прокляла через гроші. Пацієнт помер. Маса таких випадків.
Всі пацієнти – жертви емоційних конфліктів з близькою людиною
Тоді лікар прийшов до висновку: “Всі пацієнти – жертви емоційних конфліктів з близькою людиною”.
Конфліктів, з яких неможливо знайти вихід: спілкуватися доводиться. Доводиться брати телефон, розмовляти, разом жити, відвідувати, пригнічувати свої природні емоції – бо треба бути хорошим. Хорошим тестем, хорошим сином, доброю дружиною… Так треба!
І знаменитий кардіохірург написав, що операції та лікування – це правильно. Вони дають результат. Але причина хвороби або травми – саме у конфлікті, в стійкому недоброзичливому ставленні до людини. І чим благородніша і спокійніша людина – тим важчі наслідки такого конфлікту. Адже з зовнішнього він стає внутрішнім. І негативна людина поселяється в підсвідомості.
“Виселити” її звідти дуже складно; всі сили організму йдуть на цю внутрішню боротьбу, в якій немає переможця – адже борються частини однієї особистості! Тому люди з важким внутрішнім конфліктом хворіють і гинуть. А замість визнання конфлікту змушують себе “прощати”, “розуміти”, “не звертати уваги”, – так радять оточуючі.
Поки конфлікт не буде визнаний, поки ворожість і злість іншої людини будуть усвідомлені – хвороба буде посилюватися. І Лоун просто заборонив пацієнтам розмовляти по телефону – тоді стільникових не було. І відвідувати хворих дозволяв тільки тим родичам, з якими з пацієнтом були хороші стосунки.
І люди одужували, дякуючи лікарю, а потім Лоун взагалі Нобелівську премію дали – за розроблену операцію на серці.
А треба було ще одну дати – ось за це відкриття, яке підтверджується самим життям – уникати зла.
Анна Кир’янова
