Ніколи Ольга не любила казки і любовні романи. Вся ці рожеві окуляри були не для неї. Вона людина, яка любить прядок у всьому і досягає мети, незважаючи ні на що. Часто через своє виховання.
Коли її батько вдруге одружився і з’явилася молодша сестричка, то вся увага була спрямована тільки на неї і Ользі доводилося самій вирішувати свої питання в школі, шаховому клубі, а потім і в університеті. Вона ніколи ні у кого не просила допомоги і могла розраховувати тільки на себе. Але коли з нею сталася вся ця історія, погляд на багато речей змінився.
Ольга закінчила лінгвістичний факультет. Вивчала три мови: англійська, німецька та іспанська. Далі в її житті було два шляхи: або вона йде викладати, або стає крутим перекладачем. Вчити інших бажання не було. Але щоб отримати хорошу посаду перекладача, одного знання мови мало, потрібно було пройти стажування за кордоном.
Все впиралося тільки в гроші. Ольга вирішила будь-що-будь накопичити на поїздку. Вона не боялася ніякої роботи, будь-яку працю поважала. Тому днем працювала офіціанткою, а вечорами прибирала офіс однієї великої будівельної компанії. Так тривало майже півроку, поки не відбулося найбільш значуща подія в її житті.
У Ольги видався перший за півроку вільний вечір. Тільки вона прилягла на диван з книжкою і чашкою улюбленої кави, як пролунав телефонний дзвінок. Подзвонила напарниця: почувала себе погано і попросила її підмінити. Робити було нічого, і вона, сумна і розсерджена, вирушила на роботу.
У кабінеті було тихо. Ольга приступила до прибирання, і навіть не помітила, що за одним столом сидів молодий чоловік. Робоче місце було завалено паперами та перекладачами з іспанської. Він довго вдивлявся в екран, а потім студіював папери.
Ольга майже прибрала кабінет, порівнялася з його столом і глянула, заради цікавості, що ж він перекладає. Молодий чоловік побачив її і аж підскочив від здивування.
– Ви хто? Я вас навіть не помітив.
– Не дивно, у вас тут ділова іспанська. Здається, намічається відмінний контракт.
Чоловік здивувався ще більше.
– А ви що, знаєте іспанську?
– Ага, ще англійську і німецьку. Приємно познайомитися. Я Ольга, прибиральниця в офісі.
Він розреготався, потім заспокоївся і простягнув руку.
– Олександр Миколайович, ваш начальник.
Вона трохи крізь землю не провалилася від сорому.
– Вибачте.
Простягнула руку у відповідь.
– Ольга, заберіть вашу швабру і присядьте на моє місце. Перекладіть перше речення.
Ольга переклала.
– А тепер абзац.
– Без проблем.
– Ольга, вітаю з підвищенням. З завтрашнього дня ви виходите на роботу на посаді перекладача.
У неї рот відкрився від подиву.
– Зрозуміла, я тільки столи протру.
Він знову розсміявся.
– Не треба, я сам протру, а ви перекладіть поки весь документ.
Вони пропрацювали майже до самого ранку. Коли очі втомлювалися від комп’ютера, Олександр розповідав смішні історії зі свого життя, а вона ділилася своїми. Розповіла про те, чому працює прибиральницею.
– Знаєте, Ольга, завтра у нас буде урочистий вечір на честь укладення контракту, приходьте. Буде не те щоб весело, але точно цікаво, допоможете мені спілкуватися з іспанцями.
Вона не роздумуючи погодилася.
Вечірній раут обіцяв бути шикарним. Але була одна проблема надіти їй було абсолютно нічого. Ольга зателефонувала сестрі.
– Катя, побудь моєю хрещеною феєю. Мені потрібно дуже гарна сукня, ти ж знаєш, шопінг не для мене. Вибери мене щось шикарне.
Катя з Ольгою останні півроку дуже мало спілкувалися, тому обидві зраділи, що є можливість зустрітися і поговорити.
– Олечка, я все зроблю. Ти будеш цукеркою.
Так і вийшло. Вона привезла плаття в підлогу красивого синього кольору, туфлі, уклала їй волосся, навіть макіяж зробила. І Ольга у всій красі вирушила підкорювати іспанських дипломатів.
Зустріч пройшла дуже цікаво. Ольга спілкувалася на іспанській, допомагала перекладати Олександру. Під самий кінець вечора, коли майже всі вже розійшлися, Олександр підійшов до неї з келихом шампанського.
– Ольга, ти відмінний фахівець.
Вона зніяковіла і зробила ковток шампанського.
– Запрошую вас на романтичне побачення. Правда, воно пройде в Іспанії, згодна?
Ольга почала заїкатися, випила весь келих шампанського і, звичайно, погодилася.
– Їдемо на тиждень, оглядати об’єкт, а вечори будуть в наше повному розпорядженні.
З тих самих пір і почалася у Ольги казка. Вона знайшла кохання всього свого життя і роботу, про яку навіть мріяти не могла.
