Був звичайний зимовий день. Студентка медичного інституту Ольга поспішала на вокзал, щоб на канікули з’їздити до батьків. Грошей у неї було небагато – ледь вистачало на квиток, але вона не впадала у відчай – турботливі батьки завжди допомагали улюбленій доньці, яка мріяла стати лікарем.
Поїзд мав бути хвилин через 20, Ольга квапливо бігла до каси, коли раптом відчула, що хтось пильно дивиться на неї.
Очі, наповнені відчаєм і болем, дивилися на неї як на останню надію. Це був жебрак, хто просить милостиню біля вокзалу – на вигляд молодий і здоровий хлопець, але в абсолютно жахливому одязі. Він просив перехожих дати йому грошей на квиток, говорив про трагедію, яка з ним сталася, але більшість людей байдуже проходило повз. Знаходилися і такі, які гнівно кричали:
– Іди працюй, жебрак! На що хлопець відповів: – Залиште свою адресу, я скоро все зможу повернути!
Йому ніхто не вірив, за винятком жалісливих бабусь, які давали йому якийсь дріб’язок. Ользі стало шкода хлопця, на її думку, він був не з тих, професійних жебраків, для яких клянчити гроші у перехожих – звичайна робота.
Вона підійшла до нього і вирішила з’ясувати, що такого з ним сталося, звідки він і куди їде. І хлопець, якого звали Ілля, розповів їй свою історію.
Пару років тому він приїхав із глибинки поступати в інститут. Після блискучої здачі іспитів його зарахували до ВНЗ, і все було чудово, за винятком одного нюансу.
На відміну від інших студентів він сам заробляв собі вечорами на життя, бо батьки не могли йому допомагати: батько інвалід (через цукровий діабет йому ампутували обидві ноги), мама – проста робоча на заводі, отримує копійки, та ще й 2 молодших брата в сім’ї.
Ілля і до вступу до інституту відмінно розбирався в програмуванні, тому брав вечорами в основному таку роботу. Але одного разу йому попався клієнт, який запропонував відразу заробити величезну суму.
Іван Сергійович був досить великий бізнесмен, і він запропонував Іллі допомогу в працевлаштуванні, але не в свою компанію, а в іншу. Як пояснив підприємець, це була фірма його конкурентів, і Іллі потрібно було добувати там для Івана Сергійовича інформацію.
Хлопець ніколи б на таке не погодився, але ситуація була безвихідна – раптово і дуже тяжко захворіла мама, йому потрібно було допомагати родині і самому якось існувати. Тому він і пішов на угоду зі своєю совістю.
Тільки за свою згоду він отримав відразу 5000 доларів, а після цього Іван Сергійович справно платив йому по 1000 доларів на місяць. Але в один прекрасний день трапилося найстрашніше.
До нього в знімну квартиру вломилися 3 здоровенних чоловіки і побили його до напівсмерті – вони сказали, що все знають про його «роботу», через нього компанія, де він працював, зазнала величезних збитків і тепер Іллі потрібно все компенсувати.
Власнику компанії Ілля мав повернути 100 000 доларів. Звідки студенту взяти такі гроші? У поліцію не підеш, його відразу притягнули б до відповідальності. Іван Сергійович на всі прохання Іллі роз’яснити ситуацію і підказати, що робити далі, відповідав:
– Я бачу тебе перший раз в житті, ніяких справ з тобою не мав, так що прощай.
Потім він і зовсім поміняв номер телефону. Ілля пробував змінити квартиру, але лиходії, які вимагали 100 000 доларів його завжди знаходили і продовжували погрожувати.
Вони, виявляється, знали про нього все, і зараз вимагали, щоб він продав батьківську хату і віддав їм гроші, а якщо не зможе, обіцяли розібратися з ним і його сім’єю грунтовно.
Від безвиході Ілля не знав, що робити. Грошей знімати квартиру більше не було, в інституті він боявся з’являтися. Ілля ночував на вокзалі, перебивався подачками і збирав гроші, щоб поїхати до батьків.
Він планував їх умовити продати будинок і переїхати в інше місце, щоб лиходії не змогли їх знайти і заподіяти його сім’ї щось погане. Ось так він опинився на вокзалі.
Ольга уважно вислухала Іллю і без єдиного сумніву віддала йому всі гроші, які у неї були для покупки квитка. Ще вона на листочку написала свій номер телефону і попросила хлопця зв’язатися з нею, коли все вирішиться.
До батьків Ольга в той день не поїхала, сказала, що з’явилися справи, тому приїде пізніше. Вони, мабуть, зрозуміли, що проблема в грошах і на наступний день прислали дочці гроші.
Про історію з хлопцем вона їм нічого не сказала, а через якийсь час взагалі про нього забула, і на цьому можна було б поставити крапку, але минуле нагадало про себе через 10 років.
Ольга після інституту працювала в солідній приватній клініці. І в один прекрасний день з нею сталося неймовірне. Був кінець робочого дня, всіх пацієнтів за попереднім записом вона вже прийняла, але додому не поспішала – особисте життя не склалося, поспішати було ні до кого. Раптом в двері її кабінету хтось постукав.
– Доктор, я без запису, але мені дуже потрібно, можна увійти?
Ольга обімліла – на порозі стояв той самий Ілля, якому 10 років тому вона віддала останні гроші на квиток. Тільки цей був респектабельний чоловік, одягнений «з голочки». Вона не могла вимовити ні слова:
– Ти …? Ви …?
Вона навіть не знала, як до нього звертатися.
– Це ти, та сама студентка, яка мені віддала останні гроші, відкладені на квиток?
Ілля нервувався, але було видно – він безмірно щасливий зустріти свою рятівницю.
Ольга не могла повірити, що це дійсно він. Як, як він вибрався з тієї жахливої ситуації? Як склалося його життя? Вона все розпитувала його і розпитувала, щиро дивуючись, які неймовірні чудеса трапляються в житті.
Виявилося, що в той нещасливий день Ілля дійсно взяв квиток на поїзд, але зовсім не уявляв, що і як він буде розповідати батькам, як буде жити далі. Але в поїзді йому знову пощастило.
Іллі трапився балакучий і небайдужий попутник, і він йому розповів свою історію. Той виявився адвокатом, причому він був знайомий з тим самим Іваном Сергійовичем. Шахрай і злодій – говорив про нього адвокат, який вже давно збирався звести з ним рахунки за одну аферу.
Наступного ж станції вони зійшли і повернулися знову в столицю. Адвокат узяв хлопця до себе додому, і вони почали разом розкручувати клубок злодіянь підступного Івана Сергійовича. Не буду вдаватися в подробиці, але скажу тільки, що все вирішилося найкращим для Іллі чином.
Директор компанії, де він працював, зрозумів, що Ілля ні в чому не винен і пішов на таке тільки через безвихідь. Івана Сергійовича посадили в тюрму. А Іллі адвокат допоміг відновитися в інституті.
Більш того, він допоміг йому відкрити власну IT-агентство, яке стало дуже успішним. Ілля вже відкрив безліч філій і представництво за кордоном.
Все у нього було чудово, за невеликим винятком – особисте життя не склалося. Благо, що існує його величність щасливий випадок. Така несподівана зустріч з Ольгою – не випадковість, адже в той вечір вони зрозуміли, що буквально створені одне для одного.
Ілля через тиждень зробив Ользі пропозицію, і вони одружилися – сьогоднішній мільйонер і лікар, а в минулому – жаліслива студентка, яка віддала жебракові останні гроші, і хлопець, який потрапив в безвихідну ситуацію.
Добро завжди повертається, і щасливі випадковості ніхто не відміняв! А що ви думаєте з приводу цієї історії? Ви б на місці Ольги віддали останні гроші жебраку? Висловлюйте свою думку в коментарях!
