Більшість розлучених жінок з дітьми впадають у відчай з бажанням вийти заміж ще раз. Вони не вірять, що є чоловіки, здатні прийняти чужих дітей як своїх. Моя мама прямий доказ зворотного! Вона вийшла заміж в 48 років з чотирма дітьми, яким ще не виповнилося і 18 років.
Моя мама народила мене у 34 роки, я перша дитина в сім’ї і дуже довгоочікувана. Вона все звалила на себе, не просила допомоги у тата, навіть, коли їй було важко, просто не хотіла його турбувати. Напевно, розуміла, що не всі чоловіки хочуть займатися підгузниками, коліками, щепленнями тощо.
Але несподівано моя мама завагітніла через 5 років і, на цей раз трійнею! Звичайно, мої батьки були шоковані такою новиною, але мама рішуче хотіла народжувати. Лікарі відмовляли, посилаючись на вік. Але вона народила трьох здоровеньким хлопчиків.
Тут мамі доводилося надто важко доглядати за чотирма дітьми і, вона просила чоловіка їй допомагати. Він був не дуже задоволений такою витівкою, йому було важко як морально, так і фізично.
Тоді-то він і придумав аферу з квартирою, зібрав грошей, запропонував мамі розширити житло, вона підписала потрібні підставні папери і, він зник. Точно так же зникла квартира, в якій ми жили.
Мама моторошно розбиралася, переїхала в квартиру до батьків і робота з ранку до ночі, щоб хоч якось зводити кінці з кінцями. Добре, що батько боргів не залишив.
Пізніше вона з’ясувала, що пішов до коханки, так як вічні крики дітей його дістали, він хотів тиші і спокою. З того часу я його практично не бачила, аліменти він не платив, подарунки не дарував і ніяк не брав участі в житті своїх дітей. Пішов назавжди.
«Нова» квартира була однокімнатна, місця нам не вистачало, уроки було робити неможливо під верески братів, але стало легше, коли вони пішли в садок. Мама постаріла за ці 3 роки сильно, постійна втома, ні хвилини спокою, я їй як могла, допомагала, але аж надто важко виховувати чотирьох дітей без сторонньої допомоги дорослих.
Мама вже не сподівалася зустріти чоловіка і вийти заміж, але доля вирішила інакше. Коли ми пішли гуляти всі разом, вона сиділа на лавочці біля дитячого майданчика і спостерігала за нами, і тут до неї підійшов чоловік. Він спочатку запитав, котр година, а потім став цікавитися, чому вона сумує, так і зав’язалося спілкування.
Хоча мама по початку його цуралася, говорила, що у неї четверо маленьких дітей і вона нікому не потрібна з ними.
Але чоловік не здавався, часто підходив до мами, поки ми гуляли, так все і почалося. А через 4 місяці він запропонував їй вийти заміж. Я була рада за неї. Вона розцвіла, стала доглядати за собою і, частіше посміхатися. Брати теж його полюбили, з ними він швидко знайшов спільну мову.
Вітчима анітрохи не бентежила наявність чотирьох дітей у мами, хоч він і заробляв небагато. Вони вже 15 років разом, живуть, душа в душу, обидва щасливі. Він відмінний батько, ставитися до нас як до рідних, а маму любить і носить на руках. Він бере активну участь у вихованні дітей, маму завжди підтримує.
І четверо дітей не перешкода для відносин у справжнього чоловіка!
