Якщо вас зрадили або відступилися – подякуєте долі.
У тому випадку, якщо у вас залишилися хоч якісь сили, ресурси і знайомі – подякуєте долі крізь біль і сльози. Це благо.
Актриса Яніна Жеймо в блокаду запальні бомби на даху гасила, виступала в госпіталях, перед пораненими, працювала з останніх сил, вмирала з голоду, а чоловік-режисер був у евакуації – встиг виїхати в Ташкент. Після найстрашніших місяців блокади, в кінці сорок другого, і вона до нього поїхала.
В дорозі пересіла в військовий ешелон – це було небезпечно, їх частіше бомбили, але військовий поїзд швидше йшов! А той цивільний склад, на якому вона перше їхала, розбомбили. Всі загинули.
Яніна дісталася до Ташкента, кинулася в квартиру до коханого чоловіка – а той уже знову одружився. Кілька тижнів погорював – він же думав, що Яніна загинула! І одружився. Важко ж одному жити, ви ж розумієте. Кілька тижнів бути вдівцем важко! Яніна пішла – не заважати ж чужому щастю.
Втратила пам’ять, трохи оглухла, злегка збожеволіла – все сиділа і курила, курила …
Але потім їй знайомий дав закордонні ліки, такі краплі чудодійні в пляшечці з яскравою етикеткою. Вона краплі стала приймати – і вони допомогли! Краще стало!
Потім знайомий зізнався, що від розпачу і бажання допомогти дав звичайний цукровий сироп. Солодку воду.
І врятував Яніні життя.
А потім вона вийшла заміж за доброго чоловіка- він теж її рятував і підтримував. І шлюб виявився щасливим. Вона вижила і врятувалася, на відміну від дружини артиста Бернеса.
Поліна захворіла на рак, а чоловік, з яким вона двадцять років прожила, не прийшов ні разу в лікарню – боявся раку. Не хотів заразитися.
А Поліна дзвонила, кликала – вона кілька місяців в лікарні вмирала, борючись з хворобою – і померла. Так ось. Зрадили – і добре, нічого не поробиш.
Добре, якщо зрадили і відступилися, поки є у нас запас віку і здоров’я.
Є знайомі з чудовими краплями або просто з людським співчуттям. Ми встанемо на ноги. Прийдемо в себе. І зрозуміємо, хто зрадник, а хто – друг.
Зрада теж благо, якщо відбувається своєчасно, – поки ще є сили і час.
А жорсткий урок ми зрозуміємо – і це рятівний урок.
Автор – Анна Кір’янова
