Притча про дивний батьківський заповіт
В одного віруючого чоловіка був невіруючий син. Батько переживав сильно, але ніяк не міг прищепити юнакові релігійність. Відчуваючи наближення смерті, він покликав сина:
– Виконай одне моє прохання.
– Яке, батьку?
– Коли я пoмру, ти сорок днів, хвилин на п’ятнадцять, приходь до цієї кімнати.
– А що мені при цьому робити?
– Нічого не треба робити. Просто сиди. Але кожен день не менше п’ятнадцяти хвилин.
Син поховав батька і в точності виконав прохання: приходив кожного дня в кімнату – і просто сидів. Так минуло сорок днів, після яких юнак сам прийшов до Церкви і став глибоко віруючим.
Лише через багато років він усвідомив, наскільки мудрим був батьків заповіт.
Батько зрозумів, що у молодих людей занадто швидкий ритм життя, суцільна суєта і немає часу подумати про вічність: про сенс життя, про свою душу, про безсмертя, про Бога. Але варто лише зупинитися, побути в тишині – і Господь постукає в серце.
