“Колодязь і чоловік”. Цю притчу варто прочитати усім, хто прагне віднайти і зрозуміти себе.
Один чоловік прийшов до монаха-пустельника.
Він спитав його:
– Чого вчить тебе це життя у мовчанні?
Монах, що саме набирав води з криниці, відповів своєму гостеві:
– Подивись на дно цієї криниці. Що ти бачиш?
Чоловік зазирнув до колодязя.
– Нічого не бачу, – відповів.
Якийсь час монах стояв непорушно, а тоді знову звернувся до гостя:
– Подивись тепер! Що бачиш у колодязі?
Чоловік глянув і сказав:
– Зараз бачу себе, своє відображення у воді.
Монах пояснив:
– Коли я занурив відро, по воді пішли хвилі. А зараз вода спокійна. Подібним є і результат мовчання: людина знаходить себе саму.
«Коли я не можу дати собі раду зі собою, сідаю біля своєї бабці, яка часто плете щось спицями… Моя бабця пахне лавандою, її дихання повільне, спокійне. Час від часу вона піднімає очі й усміхається. Але звичайно вона просто плете і… дихає… Мені тоді здається, що вона заколисує мене…»
Амеля, 14 років
Сьогодні знайди собі спокійний куточок і дозволь, аби тебе заколисала тиша.
Бруно Ферреро
