Я студентка коледжу. Одного ранку йшла додому після навчання і в голові роїлися думки. Було багато «хвостів», які потрібно було здавати, на наступному тижні вечірка, а у мене немає відповідного одягу і все в такому ж дусі. Мій рій невирішених питань перервав голос бабусі.
– Донечко, подай мені монетку.
– Бабуся, немає у мене монетки.
– Не може бути. Вона точно є. Впевнена.
– І де ж вона лежить, раз ви так впевнені.
– У твоєму рюкзаку, на самому дні. Потрібно просто гарненько пошукати.
Я трохи злилася, бо спізнювалася на автобус, але сперечатися з бабусею мені було просто незручно. Я залізла в свій рюкзак і помацала. Серед зошитів, книг і ручок точно виявилася монетка. Я дуже здивувалася і дістала її, але вона зрадницьки вислизнула з рук і покотилася.
– Донечко, підніми монетку. Я сама не зможу нахилитися.
Я все більше дратувалася, але сперечатися не стала. Буркочучи щось під ніс, я вирушила за монеткою.
Як тільки нахилилася пролунав звук, гуркіт. Хвилею мене відкинуло в сторону. Кілька хвилин я не розуміла, що відбувається. До мене підбіг чоловік, слідом ще кілька людей. В очах було темно, в вухах дзвеніло.
Через кілька хвилин я прийшла до себе. Кивнула чоловікові, що зі мною все в порядку. Бабусі поруч не виявилося. Вона просто зникла.
Виявилося, що неподалік вибухнув балон з газом. На тому місці, де я йшла як раз і були уламки. Мені дивом вдалося врятуватися. Точніше, я вирушила за монеткою і змогла відбутися легким переляком. Не отримавши серйозних каліцтв, поспішила додому.
Увечері прийшла мама з роботи і я розповіла дивну історію, яка зі мною трапилася. Мама здивувалася і попросила докладніше описати бабусю, в чому була одягнена, якого зросту була і ін.
Після того як я описала вподробицях стареньку мама схопилася у побігла в кімнату. Звідти принесла старе фото. На ньому була та бабуся. Виявилося, що моя прабабуся врятувала мене від нещасного випадку.
