Один психолог ось що придумав: він почав втомлених дітей хвалити. А потім вимірювати енергію на спеціальному приладі: ергографі.
Після похвали відбувався приплив енергії, а втома проходила.
Але варто було дитині сказати критичні, образливі слова, енергія різко падала. Після критики дитина ставала втомленою і погано виконувала завдання.
Так що особливої користі в критиці немає.
“Ти повільно працюєш! Ти погано написав! Ти несмачно приготував! Ти надто товстий!”, – та хіба мало критичного можна сказати і написати. І вкрасти енергію людини. Зробити її втомленою і розбитою. Спустошити.
І мудрий Франклін писав: хочете наживати ворогів – ходіть і критикуйте всіх.
Всі почнуть вас уникати. Тому що назавжди запам’ятають те відчуття занепаду сил і розбитість, які залишилися від спілкування.
Немов сили відібрали у людини.
Хочете дружити з людьми і допомогти їм краще працювати – хваліть. Завжди знайдеться, за що похвалити. І разом виправити те, що можна і потрібно виправити.
Людина відчує приплив сил, запам’ятає, як ви їй подарували енергію – і складуться найкращі і корисні відносини. Критика забирає енергію. Похвала – додає сил. І, ясна річ, ми будемо триматися з тими, хто нам сили дає. А не з тими , хто грабує нас, як розбійник з великої дороги.
І розумні професійні критики знають, що в критиці важливо вказати на те, що відмінно автору вдалося. А вже потім розібрати те, що вдалося не дуже. І висловити надію, що наступні твори автора будуть ще кращі, ніж ці. Так що самоназвані “критики” просто позбавляють нас життєвих сил. Може, собі беруть? – от не здогадався психолог і їх на приладі перевірити. А гуманні люди завжди знайдуть, що похвалити. І викликати приплив сил, радість і гарний настрій.
Анна Кір’янова
