Ви будете вражені її глибиною і простотою! Кожна людина погодиться з змістом цієї дивовижної притчі.
Зібрав Бог всіх живих істот і вирішив кожному його вік відміряти . Першим покликав людину :
– Ти , чоловіче – істота не велика, так що тобі 20 років життя даю.
” Мало …” – подумав чоловік, але з Богом сперечатися не став і тихенько відійшов в сторону.
А Бог тим часом покликав коня:
– Тобі, коню, 40 років життя призначаю – ти тварюка велика, тобі і жити довше.
Але кінь почав благати:
– Помилуй, Боже! 40 років з ярмом на шиї ходити, за собою плуг та віз тягати, та ще й батогом отримувати! Мені і 20 вистачить …
Віддай зайві роки людині, їй потрібніше.
Бог дав добро і покликав корову. На тій же підставі, що і коневі, дав їй 40 років життя.
Але корова відмовилася:
– Не приведи, Боже! 40 років за вим’я мене смикати будуть! Мені і 20 вистачить, а решту років життя віддай людині, їй вони потрібніші. Погодився Бог.
Покликав собаку:
– Тобі, собако, 30 років призначаю!
А собака:
– Господи, помилуй! Ну куди мені 30 років на ланцюгу сидіти, гавкати на кожного та кістки гризти … Давай мені 15, а решту – людині віддай.
А Богу що? Віддав ще 15 років людині, покликав кота і запропонував йому 20 років життя. Але кіт подумав : як це 20 років мишатину їсти, та й відмовився від 10 років життя – теж подарував їх людині.
З тих пір так і живе людина …
На початку 20 років свої проживає – турбот і горя не знає.
Потім настають 20 років кінських: працює людина як кінь, – тягне на собі віз – роботу .., будинок .., сім’ю …
Наступні 20 років – ті, що корова подарувала: ” доять ” людину діти , онуки … Хто на дачу , хто на машину …
А потім собачі 15 років живе: вдома сидить, будинок стереже, за онуками доглядає та на вулицю поглядає …
А приходять котячі роки, – вже як пощастить … Можуть, як кота по голові погладити, а можуть і під зад ногою штoвхнути …
