Йшов по дорозі хлопчина. Дивиться – лежить копійка.
«Що ж, – подумав він, – і копійка – гроші!» Взяв її і поклав до свого гаманця.
І став далі думати: «А що б я зробив, якби знайшов тисячу гривень? Купив би подарунки батькові з матір’ю!».
Тільки так подумав, відчуває – гаманець начебто став грубшим. Заглянув у нього, а там – тисяча гривень.
«Дивна річ! – Подивувався хлопчина. – Була одна копійка, а тепер – тисяча гривень! А що б я зробив, якби знайшов десять тисяч гривень? Купив би корову і поїв би молоком батьків!».
Дивиться, а у нього вже десять тисяч гривень!
«Чудеса! – Зрадів щасливчик, – А що, якби сто тисяч гривень знайшов? Купив би будинок, взяв би собі дружину і поселив би в новому будинку своїх старих батьків!».
Швидко розкрив гаманець, – і точно: лежать сто тисяч гривень!
Тут він знову почав роздумувати: «А може, не забирати в новий дім батька з матір’ю? Раптом вони моїй дружині не сподобаються? Нехай у старому будинку живуть. І корову тримати клопітно, краще козу куплю. А подарунків багато не стану купувати, бо від цього тільки більші витрати…».
І раптом відчуває, що гаманець став дуже легеньким! Злякався, розкрив його, гляди – а там тільки та одна копійка і лежить, одна-однісінька…
