Я не люблю розповідати людям, що сам з дитбудинку, що сім’ї у мене немає. Починаються дурні запитання про життя, про плани на майбутнє. У мене до останнього часу не було ніяких планів на майбутнє.
Того року, за кілька днів до нового року колеги на роботі почали розповідати, хто що приготує, хто куди піде. Коли мова дійшла до мене, я сказав, що за традицією нікуди не піду і нічого готувати не буду. Злукавив, звичайно. Я на свята зазвичай готую щось на кшталт картоплі по-французьки. Але тоді мені було лінь взагалі що-небудь робити.
І одна з новеньких на роботі як давай мене до себе запрошувати на Новий рік, щоб не зустрічати на самоті свято. Стала розповідати, що і салатики у неї будуть і м’ясо приготує і вино домашнє принесе.
Мене в житті так нікуди ще не кликали. Прийшов до неї, приніс торт, шампанське, фруктів. Я не знав, скільки людей буде там, тому торт взяв півторакілограмових і цілий пакет мандаринів-апельсинів, щоб на всіх вистачило.
Прийшов до колеги, а там нікого немає, я один. На кухні стояв столик, була недосмажена картопля і два салату. М’ясо не домашнє. Та добре. Годину сиділи, когось там чекали, але цей хтось так і не прийшов. Я так вважаю, що більше нікого не запрошували. Вино дійсно було смачне. Потім вона почала показувати квартиру, мовляв, тут у неї ноутбук, тут жалюзі, а ось ліжко. І понеслось.
Все ж жінки підступні. Іноді просто йдеш на свято і не підозрюєш, що може трапитись. Зате вже в цьому році я знаю, де буду святкувати Новий рік. За мене вже все і так вирішили.
