Один чоловік в дитинстві був дуже дружний зі старим-сусідом. Але час минав, з’явився коледж і захоплення, потім робота і особисте життя. Кожну хвилину молодий чоловік був зайнятий, і у нього не було часу ні згадати про минуле, ні навіть побути з близькими. Джерело
Одного разу він дізнався, що сусід пoмeр – і несподівано згадав: старий багато чому навчив його, намагаючись замінити хлопчикові загuблoго батька. Відчувши свою провину, він приїхав на пoхoрон.
Увечері, після пoховaння, чоловік зайшов в спорожнілий будинок пoкійнoго. Все було так, як і багато років тому. Ось тільки маленька золота коробочка, в якій, за словами старого, зберігалася найцінніша для нього річ, зникла зі столу. Подумавши, що її забрав хтось із родичів, чоловік покинув будинок.
Однак через два тижні він отримав посилку. Побачивши на ній ім’я сусіда, чоловік здригнувся і відкрив коробку. Всередині лежала та сама золота коробочка. У ній виявився кишеньковіий золотий годинник з гравіюванням: «Спасибі за час, що проводив зі мною».
І він зрозумів – найціннішим для старого був час, проведений зі своїм маленьким другом. З тих пір чоловік намагався якомога більше часу приділяти дружині і синові.
Життя вимірюється не кількістю вдихів. Воно вимірюється кількістю моментів, які змушують нас затримати дихання.
Час витікає від нас кожну секунду. І його потрібно витрачати прямо зараз.
