Син із стареньким батьком зайшли в дорогий ресторан.
Чоловік привів свого літнього батька в ресторан, щоб нагодувати його смачною вечерею. Батько був дуже старий і слабкий. Коли він їв, шматочки їжі падали на його сорочку і штани. Джерело
Люди в залі відверталися або дивилися з огидою, проте син залишався спокійний.
Коли вечеря закінчилась, син акуратно допоміг батьку встати і відвів його в тyалетну кімнату. Там він почистив штани і сорочку батька, умив його, з любов’ю зачесав сиве волосся і допоміг надіти окуляри.
Коли вони вийшли в зал ресторану, їх зустріла майже повна тиша. Єдине що можна було почути – це обурене перешіптування про те, як можна вести себе так в громадському місці, розкидаючи їжу і позбавляючи інших апетиту.
Син покликав офіціанта, щоб оплатити рахунок, оплатив його і коли вони вже покидали зал, через одного зі столів схопився літній чоловік і вигукнув: “Здається ви щось залишили!”
Син озирнувся, поплескав себе по кишенях і вимовив: “Ні, ми нічого не залишили.”
Тоді чоловік вигукнув: “Ви залишили дещо кожному, хто сидить в цьому залі! Ви залишили урок для кожного сина і дочки і надію для кожного батька! ”
Люди в залі раптом замовкли. Кожен з них відчув сором за те, що засуджував цих людей – батька і сина. Адже одна з найбільших почестей, яких нас може удостоїти доля – це турбота про літніх батьків – тих людей, які віддали нам свого часу, здоров’я і гроші. Вони заслуговують на нашу найглибшу повагу ЗАВЖДИ.
