Чоловік дуже нестримано себе поводив. Часто сперечався з іншими людьми та завжди усіх ображав. Через це він не мав справжніх друзів та не міг знайти роботу. Чоловік не міг зрозуміти, чому він так себе поводить.
Вирішив поїхати до старця в гори, щоб той зарадив цій біді.
Старець уважно вислухав чоловіка і сказав: «Не переживай, ти впораєшся, бо усвідомив, що маєш поганий характер. Вдома дістань дерев’яну дощечку та роби на ній зарубки кожного разу, як когось образиш. Коли настане той день, що ти не зробиш жодної зарубки, прийди до мене знову».
Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив самовладання: чоловік гордо ніс свою дощечку до старця.
Старець, оглянувши всі зарубки, промовив: «Так, ти маєш чим пишатися. Сьогодні на твоїй дощечці не має жодної відмітки. А зараз я дам тобі фарбу, щоб ти замалював це все і почав нове життя».
Чоловік з усіх сил старався замалювати дошку, але з різних сторін проглядалися ці зловісні зарубки. Коли він зрозумів, що не може виконати це завдання, спитав старця: «Ти казав, що я зможу все почати заново, але дощечка не піддається мені. Усі відмітки все одно добре видно».
Старець відповів: «Я знав, що так буде. Коли ти говориш людині що-небудь зле, у неї залишається такий же шрам, як і ці відмітки. І не важливо, скільки разів після цього ти вибачишся — шрам залишиться назавжди. Пам’ятай про це і ніколи не завдавай болю іншим».
