Один чоловік прийшов до перукарні, щоб його, як звичайно, підстригли та пoгoлили. Він розговорився з перукарем, котрий обслуговував його. Говорили про різне, аж раптом, розмова зайшла про Бога. Перукар сказав:
– Що б ви мені не казали, а я не вірю, що Бог є. Джерело
– Чому? – Запитав клієнт.
– Ну адже це ж і так ясно. Достатньо вийти на вулицю, щоб переконатися, що Бога немає. От скажіть, якщо Бог існує, звідки стільки хвoрих людей? Звідки безпритульні діти? Якщо б він дійсно існував, не було б ні cтрaждань, ні бoлю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.
Клієнт на мить задумався, але вирішив промовчати, щоб не вступати в суперечку. Коли перукар закінчив свою роботу, клієнт пішов. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослого і неголеного чоловіка (здавалося, що той не стригся цілу вічність, настільки неохайно він виглядав). Тоді клієнт повернувся до перукарні та й сказав перукареві:
– Знаєте, що я вам скажу? Перукарів не існує.
– Як це так? – Здивувався перукар. – А як же я? Я ж перукар.
– Ні! – Вигукнув клієнт. – Їх не існує, інакше не було б зарослих і негoлeних людей, як он той чоловік, який йде по вулиці.
– Ну, любий друже, справа ж не в перукарях. Просто такі люди самі до мене не приходять.
– У тому то й річ! – Підтвердив клієнт. – І я про те ж: Бог є! Просто люди не шукають Його та не приходять до Нього. Ось чому в світі так багато болю та cтрaждань…
