Я студентка, живу з батьками. Вчуся на останньому курсі, скоро захист. Підробляю іноді, грошей вистачає на різні дрібниці. Нещодавно познайомилася з хлопцем. Він старший за мене на кілька років. Начитаний, інтелігентний, у нас багато спільного. Відносини розвивалися, як у моїх мріях.
Романтичні побачення, походи в театри, музеї, кіно, кафе. Квіти, цукерки, подарунки. Іноді забирав мене з університету на машині. Мало того, що він – дуже приємний молодий чоловік, так ще й залицявся ефектно. Швидко запаморочив голову і вразив звичайну студентку!
Я думала, що зустріла гідного хлопця, навіть почала мріяти, що коли-небудь ми одружимося. Але одного разу я зайшла в супермаркет далеко від будинку, коли їздила в гості до подруги, і на касі побачила його. “Старший касир Кирило” – свідчив напис на бейджі.
Моя історія як в кіно. Тільки в результаті хлопець не виявляється спадкоємцем мільйонів. Все, що він мені розповідав про себе, було брехнею. Не було у нього ні вищої освіти, ні власної машини (для побачень машину він брав у друга), ні престижної роботи. Виявилося, що він працює на кількох роботах, навіть в нічні зміни виходить вантажником. Він соромився себе і думав, що не сподобається мені, якщо розповість правду.
Тепер не знаю, як йому довіряти. Кожне його слово ставлю під сумнів. Адже щастя було так близько. З чого він вирішив, що грошова мішура і походи в кіно для мене важливіше, ніж він сам ?!
А ви б змогли після довгих місяців обману знову повірити людині?
