Ніколи не звинувачуй себе. Ти зробила все, що могла…
Ніколи нікого не повчай. Навіть якщо точно знаєш, що виявишся правими. Згадай, як це дратувало тебе свого часу. І чи слідувала ти сама порадам старших…
Не намагайся допомогти, якщо тебе про це не просять. Нікому не нав’язуйся. Не намагайся захистити близьких від усіх напастей світу. Просто люби їх.
Не скаржся! На здоров’я, на сусідів, уряд, пенсійний фонд! Не перетворюйся на сварливу стару на лавці біля під’їзду.
Не чекай подяки від дітей. Пам’ятай: немає невдячних дітей – є дурні батьки, які чекають від дітей подяки.
Не вимовляй фраз типу: «Я у твоєму віці…», «Я віддала тобі найкращі роки…», «Я старший, тому я краще знаю…». Це нестерпно!
Якщо в тебе будуть онуки, не наполягай, щоб вони називали тебе на ім’я, а не бабусею. Це безглуздо.
Не витрачай останні гроші на омолоджуючі процедури. Це безглуздо. Краще витратити їх на подорож.
Не дивися на себе в дзеркало і не роби макіяж у затемненому приміщенні. НЕ лести собі. І намагайся по можливості виглядати елегантно. Саме елегантно, а не молодо. Повір мені – так буде краще.
Бережи свого чоловіка, навіть якщо він став зморшкуватим, безпорадним, буркотливим старим. Не забувай, що колись він був молодим, сильним та веселим. І, напевно, він один з небагатьох, хто пам’ятає тебе юною, тонкою, красивою. І, можливо, він єдиний, кому ти зараз по-справжньому потрібна…
Не намагайся за будь-яку ціну бігти за часом: розбиратися в нових технологіях, маніакально стежити за новинами, постійно вивчати щось нове, щоб не «відстати від життя». Це смішно. Роби те, що тобі подобається.
Ні в чому себе не звинувачуй. Хоч би як склалося твоє життя чи життя твоїх дітей — ти зробила все, що могла.
У будь-якій ситуації зберігай гідність! До самого кінця! Постарайся, моя люба, це дуже важливо. І пам’ятай, якщо ти досі жива, то це комусь потрібно.
