Аб’юзера, як зараз модно говорити, агресора та тирана можна так розпізнати:
Він на початку стосунків дуже милий, чудовий та вихований. Він цілує руку, дарує квіти та подарунки. Він говорить красиво. Він одягнений елегантно. Але це не ознаки агресора, який може зламати життя і ребра потім. І ось на дорозі його підріже або вискочить машина раптово назустріч – така людина вилаяється і розлютиться. І це теж не ознаки тирана чи емоційного ґвалтівника. А ось потім він проситиме вибачення за спалах гніву. Перебільшено вибачатися. Вибачатися так багатослівно, мовляв, вибачте, що дозволив собі… Вибачте, що зіпсував наш вечір… Приношу вибачення, благаю пробачити… І купить букет такий пишний чи дорогий подарунок. І всіляко загладжуватиме свій спалах. Це навіть розчулює. Треба ж, яка вихована людина. Треба ж, як він вибачається за свій спалах і лайку. Хоча ми стільки лайки чули і знаємо, чесно кажучи… А цей благає і просить пробачити. І все пояснює свою поведінку, хоча ми на його місці ще гірше б вилаялися, мабуть. Якщо чесно.
Ось ці перебільшені вибачення є ознакою небезпечної людини. Він приховує у своїй душі такий гнів, що ми й уявити не можемо. І добре розуміє, як небезпечно показувати свій справжній гнів іншим. Яке страшне чудовисько живе в його душі! Тому він такий м’який, люб’язний, милий і вихований. І так лякається, що його викриють раніше. І втечуть від нього з жахом. Він знає, на що здатний.
І ось на цю ознаку вказували всі жертви аб’юзу, яким дорікали: як це ви не помітили небезпеки? Як це ви вийшли заміж за садиста? Невже ви не бачили, яка це страшна і небезпечна людина?
У тому й річ, що не бачили. У нормальної людини гнів видно, помітно. І цілком зрозуміло, як він поведеться в роздратуванні. Зазвичай поведеться, як усі ми. А справжній умілий агресор ховає свою страшну агресію, як лютий тигр. І вибачається щосили, якщо тигр визирнув назовні на хвилинку.
І тому з людьми зайво вихованими, які так пристрасно вибачаються за дрібну лайку чи крик у небезпечній чи раптовій ситуації, – ось з ними треба бути насторожі. Щось не так. І треба спостерігати, щоб зрозуміти – що саме не так.
Анна Кір’янова
