Ніхто з нас не може навіть припустити, що день прийдешній готує.
Про плани Бога відомо лише Йому одному. Власне, ми особливо і не замислюємося над цими питаннями, сконцентрувавшись на власних бажаннях і шляху, який собі намітили.
Ми настільки захоплені проблемами, що навіть не знаходимо кількох хвилин в день, щоб помолитися. Подякувати Богові, попросити вказати шлях або направити. Здається, що ми й самі з усім справляємося. Хто, як не ти, господар свого життя?
Така природа людини: коли у неї все добре і зрозуміло, вона забуває про Бога. Перед сном – лайкає картинки в соціальних мережах, читає плітки про зірок і політиків, а ось часу для важливого – не знаходить.
Але рано чи пізно ми згадуємо про молитву. Коли щось несподівано відбувається. Коли ти розумієш, що нічого в цьому житті не розумієш і не знаєш. Один порив вітру – і тебе забирає в океан, мов паперовий кораблик. Куди плисти, що робити – одні питання…
Ось тоді ми звертаємося до Бога. Запитуємо його, просимо поради та допомоги. Як правило, лише тоді, коли в будинок постукають проблеми …
Наприклад, коли нам відмовляють в роботі, якої дуже домагалися. Або якщо хворіють наші рідні люди. Ситуацій може бути безліч. Їх об’єднує одне: ми не знаємо, що робити далі. А запитати – немає в кого …
Можливо, нам довелося з якихось причин відмовитися від пропозиції, яку дуже хотіли прийняти. І ось вже відчуваємо розгубленість і сповнені сумніву. Чи правильно вчинили, чи не будемо шкодувати та каятися? Ухвалення взагалі є нелегким завданням. Адже лише з часом приходить усвідомлення, що все відбувається так, як має бути.
Дуже складно змиритися з думкою, що задумане – зараз і негайно ніяк не виконується. Як би не старався, що б не робив. Ми сердимося, засмучуємося, нервуємо. А насправді не факт, що виконання бажання привело б до потрібної мети. Швидше за все – навпаки.
Тому замість того, щоб плакати над тим, що не здійснилося, прийміть це і рухайтеся далі. Ви не уявляєте, яке почуття свободи відчуєте при цьому! Неймовірну легкість, величезну енергію. Весь світ – перед вами.
Ви можете заперечити, що легко говорити, а от спробуй змиритися з тим, що роками домагався чогось, а воно так і не реалізувалося. Або освоював нові навички, старався, а вони – ніяк не стали в пригоді. Подібне кого хочеш може вивести з себе
Це правда: ніхто з нас не любить, коли йому кажуть: «Змирися, адже чого бути – того не минути». Але це означає, що речі, які повинні відбутися у вашому житті, все одно рано чи пізно трапляться. Просто ми нетерплячі. Хочемо всього – негайно і коли запланували.
А даремно. тому що ті, хто нагадують вам цю істину – дуже мудрі. Так влаштоване життя. І не вам переписувати правила.
Замість того, щоб стрімголов кидатися в те, до чого ви зараз не готові, краще наберіться терпіння і довіртеся Богу. Поспіх і нетерпіння тільки шкодять. Чи не краще заспокоїтися і подивитися, що буде далі? Ви ж не вимагаєте в кінотеатрі, щоб відразу показали кінець кінофільму, бо не терпиться дізнатися фінал! Так і в житті.
Чи помічали ви, що по-справжньому зрілі люди ніколи не метушаться і не дратуються, коли не отримують бажаного цю ж секунду? Вони так спокійні та впевнені, тому що розуміють, що Бог прекрасно знає про всі їхні бажання та цілі. І не має значення, наскільки вони релігійні і як часто ходять до церкви. Бог все одно вже сьогодні піклується про те, щоб у вашому житті сталося те, чого ви варті. Інша справа, що ми цього не помічаємо або НЕ усвідомлюємо в належній мірі.
Всі ми однакові: коли руйнуються плани та проекти – починаємо сумніватися в Бозі й в тому, що він чує нас. Але Бог ніколи не помиляється.
Просто Він посилає правильні речі в правильний час. Як би ми не намагалися «підігнати» бажані події – на все свій час. Прийміть цю істину всією душею, всім серцем. Все буде добре, і все збудеться. Просто не тоді, коли запланували у своєму щорічнику, і, дуже можливо, що не так. Головне, що це буде найкращий і оптимальний варіант для вас.
Прийміть той факт, що нічого і ніколи не буде відбуватися з точністю до 100%, як ви запланували й задумали. Довіртеся досконалішого плану – Божому. Він допоможе знайти свободу. Знайти справжнє щастя і гармонію.
Природно, ми повинні боротися і наполегливо йти до своєї мети. Але – без фанатизму і «все пропало» в разі невдачі.
Запам’ятайте, що ви все, зрештою, отримаєте. І – найкраще. Але станеться це в потрібний час і потрібному місці. Коли та де – нам не дано передбачити.
Вірте в Бога, і Він приведе туди, де ви заслуговуєте бути. У звичайний і нічим не примітний день. Навіть тоді, коли ви, можливо, зневірилися в усьому, і забудете, про що мріяли.
Просто довіртеся Богу.
