Одного разу у старця запитали:
– Отче! Навчи мене самої сильної молитви. А то молюся-молюся, а Бог мене не чує.
Старець, посміхнувшись, відповів:
– Двоє людей опинилися на безлюдному острові. Допомоги чекати не було звідки. І вони молилися – кожен як міг. Перш за все, їм потрібна була їжа. І ось одному Бог послав її в достатку, а іншому – ні …
Потрібно було місце, щоб сховатися від негоди. Один знайшов затишну печеру, а інший – ні. Потрібен був човен, щоб вибратися з острова. Один знайшов такого човна на березі, а інший – ні. Тільки перший хотів сісти за весла і відчалити від острова, як згадав про свого побратима по нещастю і вирішив взяти його з собою.
Коли вони відчалили від острова, один запитав у іншого: «Чому, що б я не попросив у Бога, Бог мені не давав, а тобі так?» Інший відповів: «Бог мені дав все, що я у Нього просив, бо просив я Його тільки про одне, щоб Він допоміг тобі».
Найсильніша молитва та, яка відбувається з любов’ю до Бога і до ближнього.
