У одного чоловіка дружина потрапила в лікарню. Живіт заболів раптово. Далі все якось дуже швидко було, приїхала «Швидка», оглянули, забрали. Чоловік від розгубленості поїхав слідом до лікарні. Поштовхався там, дізнався, що дружину відвезли на операцію. Йому сказали поки що їхати додому. А потім зателефонувати.
Він повернувся до квартири: там тихо. Речі розкидані лежать. Чашка з остиглим чаєм. Головне, він останнім часом сварився з дружиною.
Грошей не вистачало. А вона тринькала гроші, купувала занадто багато продуктів. Вчора купила полуниці коробочку. Маленьку, за великі гроші. Жменя штучних ягід за божевільні гроші! Яка полуниця взимку, скажіть на милість! Вони ж не мільярдери.
Ще крем купила. Ось баночка стоїть біля дзеркала. Теж дорогий занадто. Він бурчав і сварився.
На плиті суп. Він скільки разів казав, що не треба варити стільки. Хто це буде їсти, вони ж удвох живуть! До сьогодні жили удвох, так.
Він сів за комп’ютер. Він не хотів думати ні про що; але відразу відкрилася реклама курорту. Вона хотіла на курорт, на море. Це дуже дороге задоволення, він і сказав. Бездумна марнотратність, коли треба платити іпотеку та розширювати житлоплощу. «Двушку» поміняти на трикімнатну. І яму треба під фундамент копати, будувати будинок. Машину міняти час.
І не тільки це. Вона надто довго займала ванну кімнату. Він сердився. Вони сварилися. А зараз – ванна вільна. І в ліжку можна хоч поперек лягти. Ніхто не заважає і ковдру стягувати не буде.
І можна курити у квартирі. Ніхто не закричить: «Ти збожеволів! Припини!». Можна пиво пити. Скільки влізе. І дивитися футбол чи політичні дебати.
А на дивані лежить її халат з вишитим ведмежати. Зім’ятий поспіхом; вона переодяглася через силу.
Він халат розправив, склав і заплакав, як трирічний малюк. Тому що одному нічого не треба. Одному погано. Нестерпно одному в будинку, де жили разом, удвох. Навіщо він сварився? Навіщо економив на дрібницях? Вп’явся в цю полуницю, як тарантул якийсь. Може, це остання радість була в людини?
Отак він плакав один, витираючи сльози халатиком. Від халата пахло дружиною.
А потім зателефонував та дізнався, що все пройшло нормально. Добре. І побіг до машини як божевільний. За полуницею поїхав і купив п’ять кілограмів одразу. Багато прозорих коробочок з дорогими і не дуже смачними ягідками. Але у них все одно був трішечки полуничний смак. Присмак.
Уся палата їла полуницю і всі хвалили. Дружині поки що не можна було. Він роздав ягоди та сидів біля ліжка дружини. Щасливі. Щасливий, як і всі, хто зміг утримати те, що майже втратив.
