Щастя – річ тендітна, воно має знаходитися всередині
Щастя – особлива річ, практично казкова. У кожного різне уявлення про щастя. Пошук щастя – це темрява, в якій ми намацуємо те, що любимо. Хтось знаходить щастя в дітях, хтось у роботі, хтось у філіжанці запашної кави та ранковому спокої. Щасливі люди схожі, але щастя у всіх різне. Кожен вважає, що саме його спосіб жити „най-най“: трудоголіки вважають, що щастя у праці, а відпочинок — марна трата часу, а йоги вважають, що медитативне умиротворення і є щастя і благо, решта — суєта.
Чуже щастя не потрібно розуміти, якщо ви хочете кращого для людини – просто прийміть його і не намагайтеся змінити тонке налаштування життя. Якщо ви не впевнені, що люди навколо без будь-яких застережень приймуть ваше щастя, яким би незвичайним воно не було, не відчиняйте двері душі, не випускайте тепло марно, інакше стане холодно і незатишно від того, що ви відкрилися.
Не говоріть погано про колишніх друзів та половинок
Відносини з людьми — те, що може зробити нас щасливими та нещасними. Іноді одночасно. Дорогою зустрічаються різні люди. Іноді так і хоче висловитися на повну про тих, хто перевірку не пройшов. Але розповідати про неприємні минулі стосунки, про поганих знайомих та друзів, іншим людям не варто. Люди, які є в нашому житті, — це наші власні уроки, які ми самі маємо зрозуміти. Коли ми погано говоримо про інших людей, ми насамперед погано говоримо про себе, показуючи, що ми так нічого й не зрозуміли, не винесли зі стосунків і не розібралися у собі.
Найсильніші люди говорять про ворогів лише добре. Якщо вам вдалося знову знайти опору в житті після розриву відносин або зради в дружбі, ви сильна людина і навряд чи погано говоритимете про інших. Говорячи добре про інших, навіть якщо вам складно – ви показуєте свою силу, говорячи про інших погано – слабкість.
Коли хочете завести друзів, говоріть не про себе, а про них
«Чому маю мало друзів? Я що, недостатньо розумна та дотепна? Ні, просто ви говорите про себе, а потрібно про співрозмовника». Нерозуміння цієї простої істини призводить людей до самотності. Люди довкола хочуть того, що й ви: говорити про себе. Дайте людині навпроти поговорити про себе, використовуйте свої вуха і ви завоюєте її серце, а далі самі вибиратимете тих, хто вам цікавий і хто вміє слухати вас — так зароджується дружба.
Вміння вчасно закрити рота — одне з найважливіших у житті. Тільки розуміємо ми його хибно: намагаємося закрити рота іншим. Ми часто говоримо: „Він так багато говорить!“, але я жодного разу не чула: „Він так багато слухає!“. Коли людям нема з ким поговорити — це лише означає, що їх нема кому слухати. Коли людям погано, воно не шукають тамаду, вони йдуть туди, де можна сповідатись, туди, де слухатимуть. Але в дружбі є одне правило: якщо ви використовуєте свої вуха заради друга, він повинен терпіти вашу мову – це взаємна згода.
