Маленький хлопчик запитав маму: “Чому ти плaчеш?” – “Тому, що я жінка!” – “Я не розумію!”.
Мама обійняла його і сказала “Ти не зрозумієш цього ніколи”.
Тоді хлопчик запитав у батька: “Чому мама іноді плaче без причини?” “Усі жінки іноді плaчуть без причини”, – відповів батько.
Згодом хлопчик виріс, але не припиняв дивуватись: “Чому жінки плaчуть?”
Нарешті він запитав у Бога. І Бог відповів: “Задумавши жінку, Я хотів, щоб вона була досконалою. Я дав їй плечі, такі сильні, щоб тримала цілий світ, і такі ніжні, щоб підтримувала дитячу голівку. Я дав їй дух, настільки сильний, щоб стерпіти будь-який бiль. Я дав їй волю, настільки сильну, що вона йде вперед, коли інші падають. Вона піклується про хвoрих і втомлених не скаржачись. Я дав їй доброту – любити дітей за будь-яких обставин, навіть якщо вони кривдять її. Я зробив її з ребра чоловіка, щоб вона захищала його серце. Я дав їй мудрість зрозуміти, що хороший чоловік ніколи не завдасть їй бoлю навмисно, але іноді випробовуватиме її силу й рішучість стати поряд з ним без вагань.
І нарешті, Я дав їй сльози. І дав право проливати їх, де і коли вона забажає. І тобі, сину Мій, треба зрозуміти, що краса жінки не в її одязі чи зачісці. Краса жінки в очах, які відчиняють двері до її серця, де живе любов”.
ЗАПАМ’ЯТАЙ, ЯКЩО ТИ ЧОЛОВІК… Будь обережним – не дай жінці заплакати, тому що Господь рахує її сльози… Жінка сотворена з ребра чоловіка, не з ноги, щоб бути приниженою, не з голови, щоб перевершувати, а з боку, щоб бути поруч із тобою, і бути рівною тобі. І з-під руки, щоб бути захищеною тобою. І зі сторони серця, щоб бути коханою…
Автор невідомий
