Порвати ці нитки можна, а відновити не можна…
Ми пов’язані невидимими узами з тими, хто нам дорогий і близький. З тими, кого ми любимо, — неважливо, про яку любов ідеться. Про пристрасну, про братерську, про дружню або про кохання-повагу…
Нитки, що зв’язують нас, рвуться при зраді. Причому емоційна зрада небезпечніша і травматичніша за фізичну. Сподобався інший чоловік, навіть подумки ми потяглися до нього надто сильно, близький став не таким близьким і привабливим, — і почався розрив. Спочатку ще можна врятувати зв’язок, «полагодити» його, але з кожним днем узи будуть слабшати. І ми це чудово відчуваємо, навіть якщо точно не знаємо, що відбувається. Стає холодно і самотньо, хоча ми поряд. Це означає, що людина емоційно зрадила, віддала перевагу іншому, хоча ні в чому звинуватити її не можна. Але й повернути минулу близькість не можна. Це відчувають і чоловіки, і жінки.
Узи рвуться, коли близька людина, пов’язана з нами, говорить про нас погано за спиною, обговорює нас з іншими або слухає погане про нас, не втручаючись. Це – емоційне відступництво, іноді – зрада. Так одній жінці дуже допомагало лікування у старенького лікаря. Він був лисий і непоказний чарівник, він зупинив розвиток страшної хвороби. А потім знайомі жінки лаяли при ній лікаря, сміялися з нього і вона теж пожартувала щодо його лисини. І підтакувала критиці на його адресу, — ну просто для підтримки розмови. А потім лікування перестало їй допомагати, хоча призначення були ті самі. Почався рецидив хвороби. Жінка чесно зізналася лікарю у своїй поведінці, її мучила ситуація. Але повернути минулий ефект не вдалося, хоча лікар не гнівався і не ображався. Але так закінчився зв’язок, лікувальний зв’язок.
Узи рвуться, коли нове оточення та нові ідеї захоплюють нас. Коли змінюється наш світогляд, переконання, коли ми переходимо на інший бік барикад. Що ж, так буває, люди змінюються та змінюють свої погляди. Але часто при цьому рвуться узи кохання та дружби з найважливішими та значущими людьми. Вони стають чужими. І треба тричі подумати, коли змінюєш релігію, наприклад, чи переконання. Тому що разом зі зміною рвуться й найтонші зв’язки, які підтримували і живили нас.
Справа в тому, що з плином життя нові нитки з’являються все рідше. Людей, з якими ми по-справжньому пов’язані, дедалі менше, а зв’язок дедалі слабший, так влаштована людина. Виникає ілюзія цього зв’язку цих ниток, але зазвичай це слабка подоба того, що було колись. І енергія життя слабшає, душа в’яне та блякнуть почуття. А іноді й сама людина слабшає та гине без видимої причини.
Узи — насправді вони нас не пов’язують, а підтримують і живлять, об’єднують. Це дроти, якими йде енергія життя, енергія любові. Порвати їх можна непомітно, а відновити не можна. Хоча стосунки можуть зберігатись. І на вигляд усе буде, як і раніше. Але це не так. І ми це чудово відчуваємо…
