У животі вагітної жінки розмовляють двоє немовлят.
Один питає іншого: «А ти віриш в життя після пологів?».
Віруючий: «Звичайно, всім зрозуміло, що життя після пологів існує! А тут ми щоб стати сильними і готовими до того, що нас чекає потім.»
Невіруючий: «Це все дурниці! Ніякого життя після пологів немає! Хіба ти можеш собі уявити, як таке життя могло б виглядати?»
Віруючий: «Ну я не знаю всіх деталей … Там, напевно, буде багато світла, радості … І ми зможемо, наприклад, їсти своїм ротом!»
Невіруючий: «Та це смішно! У нас є своя пуповина, вона нас годує … Звідти ще ніколи і ніхто не повертався! Життя просто закінчується пологами!»
Віруючий: «Ні! Я точно не знаю, як буде виглядати життя після пологів, але в будь-якому випадку ми побачимо маму! Вона подбає про нас.»
Невіруючий: «Маму??? Ти віриш в маму? І де ж вона знаходиться?»
Віруючий: «Та вона всюди! Вона навколо нас! Завдяки їй ми живемо! І без неї ми – ніщо!»
Невіруючий: «Повна нісенітниця! Я не бачив ніякої мами, тому очевидно, що її просто немає!»
Віруючий: «Я не згідний !!! Адже іноді, коли все затихає, можна почути, як вона співає… Відчути, як вона гладить наш світ… Я вірю, що наше справжнє життя почнеться після пологів!»
А ти віриш?
