Маленька сіренька курочка сиділа на галявині поряд зі своїм курником і дуже сумувала:
– Я бідна, нещасна. Півні мене не розуміють, кури мене кривдять. У курнику темно, глухо, порожньо, сумно.
Загалом, сиділа вона і страждала. І в цей момент повз пролітав величезний білий птах. Він почув слова курочки, приземлився поряд і сказав:
— Не хвилюйся, курочко. Хочеш, я тобі допоможу полетіти до прекрасної країни, де ти будеш щаслива?
– Ні, – сказала сіра курка. – Це неможливо – курки не можуть літати.
– Ну і що? — відповів білий птах. – Я навчу тебе.
– Ні, – сказала сіра курка. — У мене надто маленькі крила для цього.
— Не хвилюйся, — промовив білий птах. — Хочеш, я посаджу тебе на спину, і ми полетимо разом?
— Ні, — зітхнула сіра курка. — Я прилечу туди, і мені не буде де жити.
— Не хвилюйся, — обнадіяв її білий птах. Я допоможу тобі зробити так, щоби у тебе було житло.
– Ні, – сказала сіра курка. — Що я робитиму сама? Мені буде сумно.
— Не хвилюйся, — усміхнувся білий птах. – Я допоможу тобі знайти півника.
– Ні, – сказала сіра курка. — А раптом цей півник виявиться злим і шкідливим?
— Не хвилюйся, — зітхнув білий птах. — Я навчу тебе жити так, щоб у твоєму житті траплялися тільки чудові півні.
– Ні, – сказала сіра курка. — Таких півнів не буває на світі.
— ТИ ПІШЛА ТИ В Д…ПУ! — закричав білий птах, розправив величезні крила і полетів…
А маленька сіренька курочка тільки переконалася, який не справедливий світ, у якому вона живе і як погано до неї ставляться оточуючі.
Мораль: якщо ти не задоволений своїм життям – змінюйся, а не ний. А якщо ти нічого не робиш і не змінюєш, значить, тебе й так усе влаштовує.
Дочитали? А тепер дайте відповідь у коментарях, ЯК ЧАСТО ВИ В РОЛІ ПТАХА ?…а, може, курки??
