20 Вересня, 2024
Чому, надмірно переживаючи за близьких, ви псуєте життя і їм і собі. Читати усім тривожним…

Чому, надмірно переживаючи за близьких, ви псуєте життя і їм і собі. Читати усім тривожним…

Переживання це енергія руйнування, низькі вібрації. Це недовіра людині, її можливостям і Богу. Вона впроваджується в інформаційне поле людини і руйнує її плани.

Переживання – це енергія руйнування, але ніколи не пізно почати вчитися створювати…

Особливо люблять хвилюватися жінки. За чоловіка, дітей. Є дуже тривожні особи. Вони цілими днями переживають за своїх близьких. Вони тільки цим і займаються, і у них завжди стурбований вигляд. Підібгані губи. Їм ніколи радіти життю, вони чатують, вони на сторожі, у них велика місія хвилюватися. Не розуміючи, що тим самим, вони руйнують долю та забирають силу у своїх близьких.

Наприклад, бачу, як у шкільних чатах батьки пишуть, що вони переживають за контрольну в дитини. Не бачу сенсу у цьому. Як ти цим допоможеш їй? Ніяк, а навіть навпаки.

Хвилювання – це енергія руйнування, низькі вібрації. Це недовіра до людини, її можливостей і Бога. Вона впроваджується в інформаційне поле людини і руйнує її плани.

Замість дурних переживань, треба сказати просто: «Я вірю у свого сина. У нього все буде гаразд. Я знаю, що він справиться з усіма завданнями легко та просто». Відпусти ситуацію. Виходь з його простору і не плутайся там під ногами та руками. Не став підніжки своїми дурними думками. Іди займайся собою та своїми справами.

Вашим дітям жити нудно від ваших задушливих переживань. Вони, як кайдани, висять на них.

Дитина хоче кататися на каруселі. Вона їй забороняє, бо їй страшно. Вона переживатиме. Про кого вона думає насправді зараз? Вона лише про себе думає.

Дружина переживає за чоловіка. Постійно вигадує та малює страшні чи негативні картинки у себе в голові. Постійно крутить думки у голові. Емоційно напружена. Тим самим, замість енергії польоту та натхнення вона транслює йому програш та невдачу. Ще й дістає проханнями розповідати де він, що він, як у нього. Ну вона ж переживає. Це ж кохання таке. І ось дивишся, нещодавно був натхненний хлопець з палаючим поглядом. А через пару років сімейного життя перетворився на сумного дядька. А дружина все продовжує переживати. Але вже починає пиляти, бо справи не дуже йдуть, незважаючи на її відчайдушне самовіддане переживання із заламуванням рук. І чоловік, який не відплачує за її жертовність та нерви.

Чоловіки, якщо хочете успіху у справах, ніколи не розповідайте дружинам нічого до того, як справа завершиться. А ще краще, вибирайте правильних дружин, які займаються собою, самодостатніх.

Розповідає дівчина про питання заміжжя. Все починає розкриватися, потрібний простір та події почали проявлятися, позитив, пішов потрібний рух у житті. І тут, бах, провал. Знову аналізую ситуацію, знову провал. Не можу зрозуміти, що таке. Потім бачу, мама її сидить і цілими днями (балаго на пенсії часу багато) переживає. Кожну хвилину. Серце не на місці (який вислів!): «Як там донечка моя, коли ж бідолаха вона вже заміж вийде, а якщо взагалі ніхто заміж її не візьме. А родичі, що скажуть, а сусіди». І так цілодобово. І періодично дзвонить зі словами: «Доню, ну що так все погано. Ну що ж ти заміж ніяк не вийдеш?». А потім контрольний в голову: «Ну може хоч когось знайдеш собі. Ти вже там особливо не вибирай!». І все починається спочатку. Дівчина знову жертва. Потрібно самооцінку знову піднімати та відновлювати. Ось така материнська любов!

Адже це в суспільстві вважається чеснотою. Тому що скільки разів я зустрічала німе засудження в очах: ​​«Типу, ти що не переживаєш за свою дитину? Сидить вона спокійна!».

А насправді це зарозумілість, ніби своїми переживаннями ти комусь допоможеш — це величезна гординя.

Зрозумійте, жінка зі своїми жіночими енергіями – це творець простору та подій. Мати / матерія / матеріалізація – це все одне. Якщо вона мислить позитивно і творчо, вона Світла Мати — навколо неї все розквітає.

Якщо вона мислить негативно, вона Чорна Воронка, тобто руйнує все навколо себе. Матерія / Антиматерія.

Що має робити мати, яка бажає дитині добра? Як мінімум, думати для себе спочатку, що все добре і все чудово. Я довіряю Богові, я довіряю простору. А потім про дочку: «Я знаю, що моя дочка найпрекрасніша, гідна найкращого чоловіка, гідна щастя та радості. Достойна благополуччя. Я знаю, що вона вийде заміж і створить міцну щасливу сім’ю тоді, коли це буде потрібно. Я знаю, що Бог її оберігає та захищає, що її життя в Його руках та волі. Тому все буде гаразд».

Ось це і є найкраща молитва за дитину. Аналогічно для чоловіка та за будь-якої іншої людини.

Багато хто тут впізнає себе. Вони роблять це тому, що такий сценарій, який передали їм мами та бабусі. Але ніколи не пізно почати будувати замість руйнувати…

Джерело

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *