Бути ідеальними неможливо. Та й просто хорошими для всіх бути теж не вийде. Обов’язково знайдеться той, кому щось в вас або у вашій поведінці не сподобається. Так чому ми так часто озираємося на думку інших людей? Чи робить це нас щасливішими? Це, мабуть, головне питання…
Раніше все починалося з дитинства. Батьки частенько твердили своїм дітям щось типу: “Подивися, як ти себе ведеш, всі ж дивляться на тебе» або «А що скажуть люди (родичі, сусіди, співробітники і т. д.)?!
“Дитині вселяли, що потрібно поводитися так, щоб подобатися іншим людям, потрібно бути на висоті для когось. Мало хто говорив: “Будь собою, живи, як тобі подобається, і плювати, що скажуть люди!». Так, потрібно вчити маленьку дитину, вести себе гідно. Але нав’язувати страх перед чужою думкою – це, як мінімум, дивно.
Однак багато хто з нас звикли жити з думкою про те, хто і що про нього скаже або подумає. Хоча сучасне життя і вчить нас жити, ні на кого не озираючись, так, як душі завгодно. Але багато хто як і раніше дуже гостро реагують на критику і несхвалення інших людей. Когось може просто вивести з себе гостре зауваження сусідки, а хтось пропустить все повз вуха і спокійно піде своєю дорогою.
“Занепокоєння не забирає завтрашні тривоги, воно забирає сьогоднішній спокій”.
А деякі-то ж і зовсім зациклені на тому, щоб бути ідеальними, бути у всьому першими і кращими. Як на мене, так це здорово ускладнює життя. Ну адже все одно не вийде стати ідеальним. У будь-якому випадку знайдеться хоча б пара недоброзичливців і просто чимось незадоволених людей.
А, власне, для чого потрібна вся ця метушня і переживання? Від цього хіба стане легше? Хтось захоче, щоб я щось зробила певним чином, а інші в цей час побажають, щоб все було інакше, щоб поведінка, дія або навіть характер був інший. І що ж? Неможливо підлаштуватися під кожну людину. Може краще просто бути собою, і нехай той, хто бажає, сам підлаштовується. Незадоволені відразу відсіються, а поруч залишаться по-справжньому щирі і вірні. На такі думки мене наштовхнула цитати Ентоні Хопкінса:
“Нічого не проси, нічого не чекай і приймай все спокійно”.
І знаєте, коли починаєш саме так жити, життя змінюється. Ти перестаєш пропускати через себе весь людський негатив, заздрість, агресію і невдоволення. Просто живеш для себе і тих людей, які цінують і вірять в тебе.
