22 Листопада, 2024
Притча-розповідь про дивовижну силу молитви. Прочитаєте один раз, а запам’ятаєте на все життя!

Притча-розповідь про дивовижну силу молитви. Прочитаєте один раз, а запам’ятаєте на все життя!

Аня увірвалася в кімнату матері і з порога закричала:

  • Мамо, прошу тебе – Не молись за мене більше!
  • В чому справа? – злякалася мати.

Сьогодні п’ятниця – буде дискотека, а це тривога. І хлопець у неї з кримінального середовища.

Напевне, біси відчули її бажання гаряче помолитися про дочку і намагаються позбавити дівчинку цієї єдиної, але найміцнішої охорони!

І Аня пояснила:

  • По хімії двійку схопила. Спочатку думала – випадково. А потім дійшло! Поки ти вдома, то у мене все добре, а як у храм сходиш, то відразу починається! З усім класом розсварилася. Подруги Дениса відбивають.

Аня допитливо подивилася на матір:

  • Позавчора в храм ходила?
  • Ходила!
  • Я двійку отримала. Лєна на Дениса вішається.

Аня закричала:

  • Ще одна твоя молитва і я власними руками твою Біблію порву!
  • Дочко, так як же так можна? – заплакала мати.

Дочка вибігла з кімнати.

  • Куди ти?
  • На дискотеку. Дениса у мене відіб’ють!
  • Може це на краще?
  • Ні!

Залишившись одна, мати похитала головою.

«Може не потрібно за неї так молитися, раз у неї із-за цього все життя шкереберть – подумала раптом вона і тут же накинулася на себе: – Хоча хіба це можна назвати життям? А який жах, якщо її не зупинити, почнеться потім? .. »

Мати встала на коліна почала молитися за дочку.

«Пішла! – з гіркотою зрозуміла мати. – Мабуть, ніяка молитва такій вже не допоможе! »

Але, увійшовши в сусідню кімнату, несподівано побачила, що донька досі лежить на дивані бліда, з рушником на голові.

  • Захворіла? – заметушилася вона.
  • Голова розколюється … – насилу вимовила Аня.

Голос у неї був безпорадний, слабкий …

Вона принесла таблетки від головного болю. Аня покірно випила їх.

Вона підвелася, щоб піти на дискотеку, але зі стогоном опустила голову на подушку.

  • Ні, – прошепотіла вона. – Нехай там буде, що буде, а я не можу …

Але на ранок від хвороби не залишилося і сліду. Бадьора, відпочила Аня навіть сама запропонувала сходити в магазин за хлібом, чого давно вже з нею не було.

Пішла. І майже відразу повернулася додому бліда, як крейда.

Побачивши її, мати сплеснула руками:

  • Анечка, що з тобою? Знову голова? На тобі лиця немає!
  • Зі мною нічого! А ось у Олени дійсно лиця нема!
  • Як це? – не зрозуміла мати.
  • Іра принесла на дискотеку соляну кислоту і хлюпнула на Олену. Денис почав бити цю божевільну. Почалася бійка. Не тільки кулаки – биті пляшки і ланцюги в хід пішли. Уявляєш, що було б зі мною, якби я теж була там? Точно – не під кислоту, так під ніж би потрапила.
  • Слава Тобі, Господи! – тільки й змогла прошепотіти мати.

Почувши це, Аня уважно подивилася на неї і запитала:

  • Признавайся, це твоя робота?
  • Ні!
  • Та не бійся, – схлипнула Аня. – Не порву Біблію.
  • Це Господь уберіг тебе від біди. А я тільки помолилася …

Аня встала, нахилилась до матері і поцілувала її в щоку.

  • Прости мене! І, будь ласка, молися за мене! – попросила вона.

І, подумавши, додала:

  • Частіше 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *