Ця притча про ангелів говорить про умовність нашого бачення всього, що нас оточує протягом всього життя. Так, не завжди те, що ми бачимо, означає те, про що ми думаємо. Іноді з “бідою” приходить щастя, а в зовні хороших речах криється втрата.
Два ангели-мандрівники зупинилися на нічліг в будинку багатої сім’ї. Сім’я була негостинна і не захотіла залишити ангелів у вітальні. Замість того вони були покладені на нічліг в холодному підвалі. Коли вони розстеляли ліжко, старший ангел побачив діру в стіні й замурував її. Коли молодший ангел побачив це, то запитав, для чого. Старший відповів: Джерело
— Речі не такі, якими видаються.
На наступну ніч вони прийшли на нічліг в будинок дуже бідної, але гостинної людини і його дружини. Подружжя розділили з ангелами ту невелику кількість їжі, яка у них була, і сказали, щоб ангели спали в їх ліжках, де вони можуть добре виспатися. Вранці після пробудження ангели знайшли господаря і його дружину в сльозах. Їх корова, молоко якої було єдиним доходом сім’ї, лежала мертвою в хліві. Молодший ангел запитав старшого:
— Як це могло статися? Перший чоловік мав все, а ти йому допоміг. Інша сім’я мала дуже мало, але була готова поділитися всім, а ти дозволив, щоб у них загинула єдина корова. Чому?
— Речі не такі, якими видаються, — відповів старший ангел. — Коли ми були в підвалі, я зрозумів, що в дірі, в стіні був скарб із золотом. Його господар був грубий і не хотів робити добро. Я відремонтував стіну, щоб скарб не був знайдений. Коли на наступну ніч ми спали в ліжку, прийшов ангел смерті за дружиною господаря. Я віддав йому корову.
Речі не такі, якими здаються. Ми ніколи не знаємо все. І навіть, якщо маєш віру, тобі треба ще вселити довіру, що все, що приходить до тебе, — на твою користь. А це зрозумієш з часом. Деякі люди приходять в наше життя і швидко йдуть, деякі стають нашими друзями і залишаються на хвилину. Вчора — це історія. Завтра — таємниця. Сьогодні…
Сьогодення — це дар. Життя є чудом і смак кожного моменту неповторний!
