Як часто ви прощали, даючи другий шанс? Чи варто це робити, знаючи, що все може повторитися?
Чи варто давати кривдникам другий шанс? Питання складне, адже й ситуації бувають різні, і ми самі не святі. Якби люди один одного перестали прощати взагалі, наш світ би впав. То де ж проходить ця тонка грань між прощенням та викресленням людини зі свого життя? Давайте спробуємо розібратися, інформує Ukr.Media.
…Людям властиво помилятися, тому якщо людина образила вас, то не тримайте зла. Але це лише вперше і за хорошого вибачення з її боку. Нам властиво бути неправими, помилитися може будь-хто і навіть ви.
Чому вдруге прощати вже не так хочеться? Вся справа у досвіді. Людина вже якось помилилася, зробила вам боляче, вибачалася, отримала другий шанс, але й тут згодом прокололася.
Багато хто, давши другий шанс, починає йти від людини, бачачи її ставлення до себе. Та й взагалі, до великодушності швидко звикаєш, тобто якщо тебе вислухали і прийняли вдруге, то починаєш думати про те, що можна згрішити і третій, і четвертий раз.
Все одно пробачать — і все буде, як раніше. Ось тут прощають щоразу лише дурні люди, хто так і не навчився розпізнавати в людині брехню. Адже вашою добротою користуються, тому й помиляються багато разів поспіль.
Зазвичай, простивши людину двічі, третій раз вже буде зайвим. Така закономірність немає результату, тут немає логіки. Зрозуміло тільки те, що людина така істота, яка любить скористатися м’яким характером іншої.
Але в цьому житті потрібно бути жорсткішим і набагато мудрішим, показуючи іншим, що ви — непроста людина, цікава, в чомусь жорстка, але справедлива. Пробачити — це легко.
А ось заплющувати очі на неприємні моменти у ваш бік, пропускати повз вуха всі образливі сказані слова на вашу адресу — ось це дійсно складно. І з кожним разом складніше прощати, особливо якщо людина забуває про свої обіцянки та фрази “я більше ніколи не буду… пробач мені!”
Щодо першого разу все зрозуміло, то людині завжди потрібно давати шанс на виправлення. Але що ж тоді щодо другого разу? Ви виглядаєте дуже добрим, справедливим і серйозним, якщо вибачте і вдруге. На вас подивляться інакше, зрозуміють, що ви вмієте давати шанси. Чому ж тоді втретє вважається повною дурістю?
Вся справа в нахабстві людини припускатися помилок і завдавати вам болю. Так, маніпулюючи вами, вона прагне того, що знову «грішить», а ви прощаєте її знову.
Але чи варто це все того? Тут потрібно або занадто сильно любити людину і не уявляти свого життя без неї, або провчити її, щоб вона знала — вас можна втратити. І другий варіант найбільш вдалий та життєвий.
Є одна дуже цікава східна мудрість:
„Вибачити перший раз — мудрість. Вдруге — великодушність. Втретє — дурість”.
Провчити людину — значить зробити боляче. Продумайте цю ситуацію, адже за свої помилки кожен має „платити”.
