Перша стала матір’ю його дітей, друга – причиною війни, а третя – справжньою гетьманшею.
ГАННА СОМКО
Вірна дружина та мати
Перша дружина Хмельницького походила зі шляхетного купецько-міщанського роду міста Переяслав. Її батько Семен мав успішну торговельну справу: власними обозами забезпечував провізією ледь не все місто. Також входив до складу посольства Війська Запорозького у Москві. Хмельницький був добре знайомий з родиною Сомків, батька Ганни вважав своїм старим другом, мав добрі стосунки з братом – Якимом. Його ж зробив потім полковником прилуцького, потім переяславського полку, а в 1654 році – спеціальним уповноваженим послом гетьмана до Москви.
На юній Ганні Хмельницький одружився після повернення з турецького полону
Було це скоріш за все в 1625 році, Ганні виповнилося 17 чи 18 років, точної інформації, на жаль, не збереглося. Ганна народила Богдану Хмельницькому шість дітей (за іншими даними, навіть 7 чи 9). Серед яких – майбутній гетьман Юрій та славетний вояка Тиміш.
23 роки вони прожили разом. Але в 1647 році Ганна захворіла і померла, так і не дочекавшись історичного сходження чоловіка на верхівку влади в козацькій Україні.
ОЛЕНА ЧАПЛИНСЬКА
Жінка, яка спричинила війну і стала жертвою страти
Про другу кохану великого гетьмана Олена (Гелену) Чаплинську дуже багато легенд. Навіть щодо її походження. За однією версією, вона – шляхетна католичка польського походження. За іншою – проста українка Мотрона (Мотря) з православної брацлавської родини.
Хоч як там, але вона зіграла значну роль не лише в житті Богдана Хмельницького, а й в історії України. За переказом, Олени працювала в будинку Хмельницького в Суботові і була коханкою ще до смерті його першої дружини Ганна Сомко. А після її смерті фактично стала «громадянською дружиною».
У 1647 році стався напад: за відсутності гетьмана його маєток пограбував чигиринський сусід – польський шляхтич Даніель Чаплинські. І не просто пограбував майно, а ще й зазіхнув на його коханку – силою вивіз Олену до себе й одружився з нею. Чи то полюбовно, чи то силоміць, вона не лише взяла прізвище Чаплинська, а й перейшла у католицьку віру.
Багато дослідників вважають, що суто чоловічий гнів посилив гнів політичний у Хмельницького. Через бажання особистої помсти нахабному поляку гетьман пішов з військом на Суботів. Битву програв, ще був звинувачений у підготовці повстання і опинився у в’язниці. Але битву за Олену все ж виграв.
Саме Чаплинська допомогла Хмельницькому звільнитися.
Ппісля втечі Хмельницького до Запоріжжя і тріумфального повернення у статусі ватажка Національної визвольної війни Олена стала його законною дружиною. Їхній шлюб засвідчив у 1648 році в Києві єрусалимський патріарх Паїсій.
Але «казка» тривала недовго. У 1651 році гетьман поїхав у справах і знову залишив Олену саму – вже в Чигирині. І поки його не було, гетьманську дружину… стратили на шибениці.
Достеменно невідомо, за що саме. Їй приписували і крадіжку гетьманських скарбів, і намір отруїти Хмельницького, і зраду з колишнім чоловіком Чаплинським. За одними джерелами, ініціатором страти став син Хмельницького Тиміш, за іншими – козацька старшина, яка вважала її «зрадливою ляшкою». Хмельницькому повідомили вже після її смерті, і ніхто не знає насправді, яку версію йому піднесли. Як і те, чому його дружину стратили разом з її матір’ю.
ГАННА ЗОЛОТАРЕНКО
Розпорядниця казни та справжня гетьманша
Портрет Ганни Золотаренко, художник Атамась Н. В.
Музей Богдана Хмельницького в Чигирині
Третьою дружиною Хмельницького стала уродженка Корсуня, яка походила з родини золотарів-ювелірів. На момент шлюбу з гетьманом була вдовою полковника, навіть звалася «полковничихою». До того ж її брати були вже відомими козацькими полковниками.
Ганна та Богдан Хмельницький прожили разом 6 років – з 1651 по 1657 рік. Весілля було урочистим у Корсуні. Жінка одразу зуміла налаштувати взаємини і з дітьми Богдана, і з його близьким оточенням та козацькою старшиною. Приязно та тепло відносилася Ганна до дітей Хмельницького від першого шлюбу. Кажуть, що саме вона вмовила Юрася Хмельницького поїхати на навчання до Києва.
Саме їй приписують те, що не вдавалося жодній жінці.
Ганна впорядкувала справи Хмельницького, потім – господарство та фінанси цілого Гетьманату
Їй доручили керувати козацькою скарбницею, і робила вона це дуже мудро. При цьому облаштувала гетьманський палац і навіть розбудувала в ньому сад.
Ганна завоювала такий авторитет у Хмельницького та серед старшини, що випускала свої власні розпорядження – універсали, що мали гетьманську вагу. Розумно й хитро вона припинила чвари між козацькими родами і підказувала гетьману, як зцементувати молоду українську державу.
Богдан натомість щиро кохав Ганну, поважав та довіряв дружині. Він всиновив усіх її дітей, ставився як до своїх і дав своє прізвище.
Кажуть, саме з Ганною Хмельницький нарешті відчув себе щасливим. Але його життя обірвалося в 1657 році. Ганна залишилася жити в Суботові, а 1671 році вирішила піти у Печерський монастир. Там і померла…
