Коли мене запитують, чому стільки відносин руйнуються, і стільки шлюбів закінчуються розлученням, то я відповідаю, що руйнуються не відносини і не шлюби – руйнуються ілюзії людей, які хотіли вирішити свої проблеми за рахунок іншої людини.
Вони не будували жодних стосунків, і в свій шлюб вони нічого не вносили. Вони вибрали самий простий формат людського співіснування, сподіваючись, що саме ця людина, яка знаходиться поруч, робитиме за них те, що раніше робили їхні батьки, те, що вони самі робити не здатні, і те, що їм робити лінь.
Але проблема в тому, що в більшості випадків емоційні, фізичні і матеріальні паразити притягують до себе своє ж дзеркальне відображення – таких самих паразитів, які очікують «вирішення проблем».
І починається те, що починається.
Виснажливі ігри «Я хочу! Мені треба! Ти повинен (повинна), чому інші мають, а ми ні?»
Починаються гендерні заскоки:
«Я ж дівчинка! Я нічого не хочу вирішувати!»
«Чоловік взагалі не повинен таким паритися!»
Починаються скандали, докори, підрахунки. Починаються наперед програні спроби вирішити дорослі проблеми дитячими методами.
І починаються знову ж дитячі образи, обумовлені тим, що партнер чомусь не стає чарівником, який запалює зірки над наївною головою!
Будувати відносини, не навчившись задовольняти власні потреби, заробляти гроші і вміти надіятися тільки на себе – це ознака вкрай збиткової психології.
Щасливі і довгі відносини – це відносини двох самодостатніх людей, які відчувають потребу один в одному, а не в особистому Бетмені, домогосподарці, чарівнику чи слухняному виконавцю власних примх.
Це люди, які існують на окремо взятій території, а не з батьками. І вони не ділять побут на гендерні патріархальні складові – хто що встиг, той те і зробив.
А головне – вони точно знають, що їм ніхто нічого не винен, і вони все можуть і самі. І єдина причина, по якій їм потрібна інша людина – це взаємна любов. Ось і вся правда.
Повторюся – руйнуються не шлюб і не відносини. Руйнуються ілюзії. Руйнуються апетити. Ламаються спроби паразитування і споживання. Тому, перш ніж вступати в стосунки, варто чесно поставити собі питання: навіщо я туди йду? Що я можу запропонувати, крім себе, красивого, красивої? Чи перестав я бути примхливою дитиною?
Тільки тоді є шанс, але не гарантія! – що все вийде.
