Заздрісники Вам пробачать те, що Ви отримали від батьків. Пробачать те, що Вам дісталося випадково, як виграш. Пробачать навіть те, що Ви вкрали або нечесно привласнили. Пробачать те, що Вам дав сам диявол в обмін на душу.
Багатство, красу, успіх, щастя, любов, гарний будинок і білу яхту, – все це пробачать.
Одного не пробачать – якщо все Ви досягли самі, з нуля, завдяки працьовитості, таланту і розуму. Ось цього не пробачать ніколи. І все життя будуть переслідувати отруйною заздрістю. Ненавистю.
Тому що – хіба ви кращі за інших? Тих, хто бездарний від природи і не робить жодних спроб розвиватися? Тих, хто не хоче працювати і не хоче визнати, що йому ліньки працювати? -Виходить, ви кращі. І цього вам не пробачать ніколи.
Якщо вам все дісталося звідкись, це зрозуміло. Завидно, звичайно, але легко пояснити. Вам просто пощастило.
Або ви хитрун і ошуканець. А вони не такі! Тому і живуть гірше, – тому що вони кращі!
А якщо ви досягли всього своїми силами, якщо ви вийшли з бідності, подолали перешкоди і працювали – виходить, ви кращі? Але це визнати важко, образливо і прикро. Це визнання своєї ліні і нерозвиненості.
Ось тому ненавидять особливо сильно тих, хто сам досяг всього. Заздрять особливо отруйно. І це ознака справжнього успіху – така заздрість. Заслуженого успіху.
Але від цього не легше тому, кому заздрять.
І краще не сперечатися, коли вам приписують багатих батьків або кохану людину. Коли говорять, що це просто повезло! І навіть коли звинувачують в хитрості. Це заспокоює тих, хто ненавидить. Дозволяє їм зберегти самооцінку.
Ось тому так багато наклепів і брудних чуток навколо тих, хто сам досяг і домігся. А цим людям ніколи викривати мерзенні плітки. Вони трудяться.
А іноді – навмисне не реагують на наклеп. Щоб не зіткнутися з тим, що ще страшніше – з агресивною і небезпечною заздрістю ледарів”.
© Анна Кір’янова
