Спроби догодити тим, хто хоче тебе “з’їсти”, закінчуються завжди однаково.

Заєць, який думає, що вовки його не з’їдять, бо він:

– добре поводиться;

– не заперечує;

– виконує всі їхні бажання;

– демонструє симпатію та підтримку вовкам;

– намагається догодити;

– страждає на стокгольмський синдром.

Будь-який заєць, який намагається співпрацювати з вовками, приречений на поразку. Тому що він – не вовк. Він заєць. Якщо він такий послужливий – це добре. Але це не означає, що до нього ставитимуться з повагою і не зачеплять. Зачеплять. Тому що він не становить жодної цінності і за його знищення не буде ніякого покарання.

Співпрацювати з вовками – не можна. Це не ті люди тварини, з якими співпрацюють. Не плекайте ілюзій. Вовкам треба чинити опір, як будь-яким психопатам і ґвалтівникам.

Не обіймайте чобіт, який намагається вас роздавити.

Джерело