Кажуть, зрадника треба вважати ворогом, але чи це так? Якщо вас зрадили – значить допомогли вашому зростанню!
Якщо вас зраджують — значить передають на енергорівень вище.
Тобто відпускають людину, щоб вона рухалася далі.
З відходом від старої програми життя одночасно відкриваються нові можливості. Щоразу, коли людина зазнає крайньої точки болю, їй відкривається і максимальна благодать.
Пройшовши через фізичні страждання – відкривається астральний провідник, емоційний біль – відкривається ментальний провідник.
Ментальне розчарування — відкриває духовний вихід, відповідно духовне розчарування веде до тонших світів і так нескінченно.
Багато хто дуже часто і надовго зависає в будь-якій ситуації, образі і тільки через біль і страждання можна змістити їх фокус уваги в ширший діапазон життєвої об’єктивності.
Чи не страждати? Неможливо – ця умова закладена в ДНК людини Творцем для сходження душі (або сходження – що не дає вихід) та активного розвитку.
Щоразу, коли людину хочуть піднімати, розкривати її внутрішню суть — вона щось втрачає…
Але чому? Такий процес вибору між минулим та майбутнім.
Страх втратити щось зручне, звичне, знайоме…адже завжди потрібно вибирати: Страх чи Любов. Адже якщо людина не довіряє Богові — вона починає грати в ігри із собою.
Вибудовування стратегічних завдань, не узгоджених із програмою Творця, веде до розчарування в сенсі життя. Людина мріє керувати кожним днем, хвилиною і знову починає страждати, коли руйнуються плани. Її практично змушують взяти полотно та фарби і малювати життя по-новому.
Тому зрада — це іспит на довіру до вашого вищого «Я». Зраджують — передають у руки Богу. А тут уже вибирати не доводиться, коли ведуть: Страх повинен поступитися місцем Любові та Прийняттю.
