Боб Муурхед, пастор із Сіетла, одного разу написав ці мудрі слова…
Парадоксом нашого часу є те, що ми маємо високі будинки, але низьку терпимість, широкі магістралі, але вузькі погляди.
Витрачаємо більше, але маємо менше, купуємо більше, але радіємо менше.
Маємо великі будинки, але менші сім’ї, найкращі зручності, але менше часу.
Маємо кращу освіту, але менше розуму, кращі знання, але гірше оцінюємо ситуацію, маємо більше експертів, але й більше проблем, кращу медицину, але гірше здоров’я.
П’ємо занадто багато, куримо занадто багато, витрачаємо занадто безвідповідально, сміємося занадто мало, їздимо занадто швидко, гніваємося дуже легко, спати лягаємо занадто пізно, прокидаємося занадто втомленими, читаємо занадто мало, занадто багато дивимося телебачення і молимося дуже рідко.
Збільшили свої вимоги, але скоротили цінності.
Говоримо дуже багато, любимо дуже рідко і ненавидимо дуже часто.
Знаємо, як вижити, та не знаємо, як жити. Додаємо років до людського життя, але не додаємо життя до років.
Досягнули Місяця і повернулися, але важко переходимо вулицю і знайомимося з новим сусідом.
Підкорюємо космічні простори, але не душевні.
Робимо великі, але не найкращі справи.
Очищаємо повітря, але забруднюємо душу.
Підкорили собі атом, але не забобони.
Пишемо більше, але дізнаємось менше.
Плануємо більше, але досягаємо менше.
Навчилися поспішати, але не чекати.
Створюємо нові комп’ютери, які зберігають більше інформації та викидають потоки копій, ніж раніше, але спілкуємося дедалі менше.
Це час швидкого харчування та поганого травлення, великих людей та дрібних душ, швидкого прибутку та важких взаємин.
Час зростання сімейних доходів та зростання кількості розлучень, красивих будинків та зруйнованих домашніх вогнищ.
Час коротких відстаней, одноразових підгузків, разової моралі, зв’язків однієї ночі; зайвої ваги та таблеток, які роблять все: збуджують, заспокоюють, вбивають нас.
Час заповнених вітрин та порожніх складів.
Час, коли технології дозволяють цьому листу потрапити до вас, водночас дозволяють вам поділитися ним або просто натиснути “Delete”.
Запам’ятайте, більше часу приділяйте тим, кого любите, тому що вони з вами не назавжди.
Запам’ятайте і гаряче притисніть близьку людину до себе, бо це єдиний скарб, який не вартий жодної копійки.
Запам’ятайте та говоріть “люблю тебе” своїм коханим, але спочатку дійсно це відчуйте.
Поцілунок та обійми можуть виправити будь-яку неприємність, коли йдуть від серця.
Запам’ятайте і тримайтеся за руки і цінуйте моменти, коли ви разом, бо одного разу ця людина не буде поряд з вами.
Знайдіть час для любові, знайдіть час для спілкування і знайдіть час, щоб поділитися всім, що маєте сказати.
Тому що життя вимірюється не кількістю вдихів-видихів, а моментами, коли захоплює подих!
